Днями у Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася презентація книги відомої журналістки Віри Середи (Юрик) «Пісня Назарія – як море широка», присвяченої легендарному співакові Назарію Яремчуку (1951-1995 рр.). Він прожив до прикрого мало. Але встиг стати уособленням української пісні, бо вона була його життям.

Завдяки співакові весь світ облетіли наші пісні – «Червона рута», «Водограй», «Стожари», «Гай, зелений гай», «Пісня буде поміж нас», «Я піду в далекі гори»,  «Гей, ви, козаченьки», «Родина» та інші.

«Він так співав, що мав у горлі мозолі. Він так співав, що крилами йому став голос», – писав свого часу про Назарія Яремчука український поет-пісняр Андрій Демиденко. З цими словами не посперечаєшся. Хто хоча б раз у житті чув пісні у виконанні українського соловейка, закохувався в них одразу ж і назавжди.

Саме так сталося в житті і Віри Середи – авторки книги про уславленого співака. Ще у студентські роки вона вперше наживо побачила і почула Назарія Яремчука у складі ВІА «Смерічка», під час виступів у концертній залі ім. М.І. Глінки Запорізької обласної філармонії. Відтоді творчість співака назавжди увійшла в її життя і стала поштовхом до подорожі на Буковину. Зі спогадів про це пані Віра розпочала своє спілкування з гостями презентації.

– 1 квітня 1973 року ВІА «Смерічка» на чолі з Назарієм Яремчуком і Василем Зінкевичем запросили працювати у Чернівецькій обласній філармонії. У ті роки колектив неодноразово приїздив до Запоріжжя. Я була студенткою, і разом з друзями ми завжди ходили на ці концерти. Від них я перебувала у такому захопленні, що у 1978 році разом з однокурсницею здійснила подорож на Буковину у місто Вижницю. Це невеличке гірське містечко – мала батьківщина Назарія Яремчука.

Там ми відвідали місцевий Будинок культури, у якому керівник «Смерічки» Левко Дутковський відкрив таланти Назарія Яремчука й Василя Зінкевича та познайомилися з його директоркою Галиною Левіною. А ще нам пощастило побачити родинний будинок Яремчуків, у якому народився та зростав Назарій. Там я намагалася якомога більше дізнатися про «Смерічку». Потім протягом багатьох років збирала архів, – розповіла журналістка.

Слід зазначити, що родзинкою заходу стали відеозаписи концертних виступів Назарія Яремчука та «Смерічки», а також різноманітні світлини — як архівні, так і сучасні, зроблені під час мистецьких заходів пам’яті митця, якими Віра Середа супроводжувала свою розповідь. Вони створили присутнім особливий настрій – налаштували на приємну хвилю ностальгії.

Наприклад, справжнім задоволенням було ще раз побачити на телеекрані виступ 21-річного Назарія та солістки «Смерічки» Мирослави Єжеленко. Знаменита пісня «Водограй», композитора Володимира Івасюка, свого часу викликала справжній фурор на всесоюзному конкурсі «Пісня-72».

А яке емоційне враження  й досі справляє легендарна «Червона рута» у виконанні Назарія Яремчука, Василя Зінкевича та Володимира Івасюка, яка стала лауреатом «Пісні-71»! Вона прославила «Смерічку» на увесь тодішній СРСР. Правду кажуть, що справжнє мистецтво не підвладне часу!

Не менш цікавим є й те, що у 1980-ті роки майбутній авторці книги пощастило двічі особисто зустрітися та поспілкуватися з Назарієм Яремчуком.

– Це сталося під час одного з концертів вже оновленого складу «Смерічки» у Запоріжжі. Назарій тільки повернувся з міжнародного конкурсу естрадної пісні «Братиславська ліра», що проходив у Чехословаччині. Мене дуже вразило те, який він був яскравий, рухливий, неймовірно красивий під час того, як знаходився на сцені. І разом з тим стриманий та скромний, коли спілкувався з людьми. У нашу першу зустріч він залишив мені автограф з побажанням на своїй світлині,  надрукованій в журналі «Україна». Його, як найдорожчу реліквію, я зберігаю й до сьогодні.

Другий раз ми зустрілися в його інший візит до Запоріжжя. Після концерту я стояла біля афіші й ніяк не могла вирушити додому. Він вийшов з залу, побачив мене, підійшов. І ми трохи поспілкувалися. Я й досі не можу зрозуміти, як він мене запам’ятав! Мабуть, це було диво! – пригадала Віра Середа.

Розповідаючи про історію створення книги «Пісня Назарія – як море широка», журналістка зазначила, що до неї увійшли її власні публікації про Назарія Яремчука і людей, котрі оточували його в житті і разом з ним творили українську пісню, які побачили світ із 2004 по 2018 рік. Перша її презентація відбулася у рамках 4-го відкритого фестивалю-конкурсу сучасної української естрадної пісні імені Назарія Яремчука «Пісня буде поміж нас» (2019), що  проходить у Вижниці.

Працюючи над книгою, авторка намагалася доповнити творчій портрет співака новими барвами, внести сюди й свою часточку любові. У розділі «Живий у спогадах» на читача очікують ексклюзивні інтерв’ю з народними артистами України Павлом Дворським, Миколою Свидюком, Іваном Дердою, заслуженим артистом естрадного мистецтва Анатолієм Сердюком та іншими митцями, які були знайомі та співпрацювали з Назарієм Яремчуком.

Не менш цікавим є розділ «Смерічка» і «смеречани», до якого увійшли публікації про засновника ансамблю, народного артиста України Левка Дутковського, його дружину Аллу Дутковську – відому художницю-модель”єрку, яка передчасно пішла з життя, музичних керівників колективу різних років – Гамму Скупинського та Олександра Соколова. Дослідження про «Смерічку» часів Соколова (1979-1985рр.) – це ще один ексклюзив книги. Цієї інформації поціновувачі творчості колективу не знайдуть більше ніде.

Особливе місце у виданні посідають розповіді дітей Назарія  Яремчука – синів Дмитра й Назарія-молодшого, та дочки Марічки, з якими Віра Середа також мала зустрічі.

До речі, у 2013 році Марічка відвідала Запоріжжя. Вона брала участь у концерті «Весна на Зарічній вулиці», що проходив у нашому місті. Автору цих рядків пощастило зустрітися зі співачкою.

Співак та композитор Анатолій Сердюк, який був добре знайомий з Назарієм Яремчуком, поділився своїми спогадами про видатного колегу. Він розповів про їхні спільні виступи, фестивальну поїздку до Румунії, під час якої народному артистові довелося співати для прикордонників, щоб українська делегація довго не стояла у черзі. Згадав пан Анатолій і про те, що Назарій Яремчук завжди прагнув допомагати молодим виконавцям. Саме він рекомендував Сердюка легендарному звуко- й телережисерові Василю Стріховичу, який свого часу записував геніального Володимира Івасюка, «Смерічку», Василя Зінкевича й власне Назарія. Стріхович відзняв відеоряд на пісню Анатолія Сердюка «Скрипка», а відомий радіожурналіст Микола Смолінський записав із запорізьким виконавцем декілька передач із циклу «А у нас на Буковині» для радіо «Промінь».

Наприкінці зустрічі Віра Середа подарувала Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці два примірники своєї книги, а також компакт-диск «Співає Назарій Яремчук», який просила передати до Запоріжжя сестра співака Катерина. Звісно, були й автографи на щойно придбаних книгах, й фото з авторкою на згадку.

Існує хибна думка, що незамінних людей не буває. Але насправді це зовсім не так. Співак з великим талантом, колосальною працездатністю, відданою та щирою любов’ю до рідної України не може бути кимось замінений. Назарій Яремчук назавжди залишився в історії нашої культури — як видатний митець і справжній патріот своєї Батьківщини…

 

Олег ВАЛИК, фото автора та з відкритих джерел

 

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Поделиться