Презентація історичної трилогії Віталія Рогожи „Запороги” пройшла 13 липня в Запорізькій обласній універсальній бібліотеці.


Поделиться

Презентація історичної трилогії Віталія Рогожи „Запороги” пройшла 13 липня в Запорізькій обласній універсальній бібліотеці.

На базі масиву історичних першоджерел автор намагається показати справжні трагічні образи гетьманів Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи. Також читачі дізнаються цікаві факти про часи козацтва.

Роман задуманий і написаний як свідчення багатовікової історії нашого народу, повної трагічних кривавих змагань за свою незалежність. Сьогодні, може набагато важливіше ніж будь-коли, знати українцям багатовікові трагічні і героїчні подіє своєї держави.

І не тільки українцям, а жителям сусідніх дружніх держав. А в тім, і не дружнім також, щоб їхні немудрі керівники не тішили себе марними надіями і не посилали на завоювання території й народу, який ніколи не був і не буде в покорі народів поневолювачів.

– Хто знає історію свого народу – є патріотами і будівничими майбутнього, – говорить історик. – Романи трилогії – це художні твори, які відповідають історичній дійсності, на відміну від багатьох, які вийшли за часів Російської імперії та СРСР. Велика Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, Річ посполита, Гетьманська держава, Радянський союз, Українська республіка – всі ці держави, які добре відомі у всесвітній історії, створили наші предки, самі або в співдружності з братніми на той час народами.

Письменника привітав начальник управління міжнаціональних відносин та релігій Департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Павло М’яло. Посадовець підкреслив, що вихід правдивих, цікавих історичних романів під час подій у АТО – дуже важлива справа, бо війна йде насамперед за розум, особливо молодих людей.

Як відомо, “запорогами” сучасники називали запорозьких козаків, котрі проживали на островах або березі Дніпра за порогами, які перегороджували ріку від правого берега до лівого. Мешкали в побудованих ними фортецях-кошах, на відміну від реєстрових козаків, що входили до складу війська Речі Посполитої й жили у королівських поселеннях.

У першій частині трилогії – «Петро Сагайдачний» описуються події на теренах України з моменту обрання царем Московії Михайла Романова: війни з Московією та Кримським ханством, походи на Османську імперію.

У творі змальовані події, які відбувалися в XVII ст.. на теренах Східної Європи і Туреччини.

В основі подій – боротьба народу України-Русі за свою державність під проводом легендарного українського гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Завершується роман Хотинською битвою, під час якої Сагайдачний отримав тяжке вогнепальне поранення руки, яке виявилось смертельним.

Цікаво, що пропонований твір корінним чином відрізняється від однойменних романів Данила Мордовця, вперше надрукованих у 1882 році в царській Росії, та Андрія Чайковського, що побачив світ на Галичині в 1918 році.

Роман “Богдан Хмельницький” є історичним, сюжетним і композиційним продовженням першої частини. Змальовується життя і діяльність головних героїв Максима Лободи, Збігнева Гури, Василя Хлистова і Олекси Гаркуші. Звичайно, присутні гостросюжетні та ліричні лінії розвитку сюжету. Найцікавішим для багатьох читачів буде висвітлення подій Переяславської ради, зокрема той факт, що ніякого письмового договору, на думку письменника, в Переяславі укладено не було.

Роман «Іван Мазепа» дає відомості про життя і боротьбу народу Київської Русі, Гетьманської держави окраїнних козаків Речі Посполитої. Автор вважає, що про Івана Мазепу написано чимало творів, але більшість з них не відповідає історичній правді.

– Я перечитав, передумав і переосмислив всі відомі мені художні та історичні твори про Мазепу, починаючи від «Літопису» Самійла Величка. Лише після цього зрозумів правдивість вислів видатного історика Тетяни Яковлевої, що «Писатели и композиторы Байрон, Рылеев, Пушкин, Гюго, Словацкий, Чайковский, обессмертившие имя Мазепы в своих произведениях, создавали романтический, очень далекий от истины образ».

Крім того, під час роботи Віталій Рогожа  провів глибокі дослідження, вивчав роботи давньогрецького історика Геродота, а також авторів, що писали про Русь, розробив власні інтерпретації постатей козацької доби, зокрема й головного героя заключної книги трилогії.

– Це моє бачення історії, – підкреслює наш співрозмовник. – Головне завдання – донести правду про ті події. Сподіваюся, що українці більше дізнаються про своє минуле і зроблять висновки. Якщо мої романи змусять бодай одного читача поміняти думку, чи на крайній випадок, зробити спробу звірити написане мною з історичними працями, то буде для мене найкраща подяка за безсонні ночі над історичними фоліантами.

Спілкуючись із запоріжцями, Віталій Рогожа також розповів про філософські твори, про свої спроби поєднати науку та релігію, власний шлях від атеїста до віруючого. Автор повідомив і про свій новий роман „Отава”, дія якого відбувається в часи Української революції, один із героїв твору – Нестор Махно, а частина подій розгортається саме на запорізькій землі. 

ДОВІДКА

Віталій Рогожа – поет, прозаїк, драматург, лауреат президентської премії „Українська книжка року”, член Національної спілки письменників. Народився у 1947 році в селі Мурахівка Миколаївської області. Вірші почав писати ще у школі. Закінчив Одеський інженерно-будівельний інститут. Нині – автор численних історичних романів, філософських творів і поетичних збірок.

Віра ВОЛОДИМИРОВА, фото автора

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Поделиться