Люди, яких називають “суперстарцями” (Superagers), спростовують ідею про неминучість когнітивного спаду з віком. Дослідники з Програми суперстаріння Північно-Західного університету (США) вивчають цих виняткових людей, яким за 80, чия пам’ять залишається на рівні 50-60-річних, щоб розкрити секрети довготривалого збереження гострого розуму.


Хто такі Суперстарці?

  • Визначення: Особи віком від 80 років і старше, які в тестах на запам’ятовування нової інформації (епізодична пам’ять) показують результати, рівні тим, що отримують люди на 20-30 років молодші за них.
  • Вражаючі здібності: Епізодична пам’ять була обрана ключовим маркером, оскільки це функція, що зазнає найбільшого зниження у процесі старіння. Дослідники шоковані тим, як 90-річні учасники можуть запам’ятовувати велику кількість нової інформації.
  • Початок дослідження: Програма “Суперстаріння” триває вже 25 років, і почалася з випадкового посмертного розтину мозку 81-річної жінки, чиї результати тестів на пам’ять були подібні до 50-річних.

Чим відрізняється мозок Суперстарців

Дослідження виявили, що мозок суперстарців має унікальний нейробіологічний фенотип:

  1. Збережений об’єм кори: Об’єм кори головного мозку (зовнішнього шару, ключового для свідомого мислення) у них не відрізняється від об’ємів у людей, які на 20-30 років молодші за них.
  2. Нейрони фон Економо: Їхній мозок має значно більше нейронів фон Економо порівняно як з однолітками, так і з молодшими людьми. Ці нейрони пов’язані з розвитком складної соціальної поведінки та взаємодії.
  3. Менше клубків (в деяких випадках): У мозку багатьох суперстарців виявлено значно менше нейрофібрилярних клубків (скупчень тау-білка, що пов’язані зі зниженням когнітивних функцій та хворобою Альцгеймера), ніж очікувалося для їхнього віку.

Читайте також: Обязательно ли включать витамин С в режим ухода за кожей?

Загадка “Клубків” та Стійкість

Головна загадка полягає у біологічній стійкості їхнього мозку:

  • Феномен стійкості: Деякі суперстарці мають аномальні білки хвороби Альцгеймера (нейрофібрилярні клубки) у мозку, але залишаються несприйнятливими до їхнього впливу на здорові нейрони. Вони зберігають пам’ять, попри патологію, яка у більшості людей спричиняє деменцію.
  • Гіпотеза Гіпокампа: У мозку однієї з учасниць, яка пережила Голокост, дослідники відзначили “прекрасний” і чітко визначений гіпокамп (ключовий для пам’яті), де було виявлено лише один нейрофібрилярний клубок.

Звички: Чи існує “Формула Суперстаріння”?

Дослідники стверджують, що не існує єдиної “типової” формули чи універсального способу життя для суперстарців:

  • Різноманітність способу життя: Серед учасників є як ті, хто дотримувався всіх рекомендацій щодо здорового харчування та фізичних вправ, так і ті, хто “погано харчувався, курив і пив, уникав фізичних вправ”.
  • Соціальна зацікавленість: Хоча експерти відзначають, що суперстарців відрізняє зацікавленість у підтримці міцних соціальних стосунків (що корелює з високою кількістю нейронів фон Економо), невідомо, чи є соціальність причиною, чи наслідком біологічних особливостей їхнього мозку.
  • Взаємодія факторів: Доктор Тамар Гефен застерігає, що завжди існуватиме взаємодія між біологією, генетикою та іншими факторами, що сприяють стійкості.

Послання для всіх: Хоча добре харчування і сон не гарантують “суперстаріння”, вони знижують ризик когнітивного спаду. Дослідники радять робити все можливе, щоб зменшити ризик, адже це підвищує шанс на збереження гострого розуму, якщо присутня відповідна генетична складова.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поделиться
Категорії:Здоров'я