На Хортиці пройде свято «Осінні Діди», яке дасть нам сили налаштуватися на зміни. Один тиждень, на стику осені-зими, – це час, за народними традиціями, зупинитися, відчути допомогу духів предків, які ніби постають за спиною, захищають і допомагають.


Поделиться

На Хортиці пройде свято «Осінні Діди», яке дасть нам сили налаштуватися на зміни. Один тиждень, на стику осені-зими, – це час, за народними традиціями, зупинитися, відчути допомогу духів предків, які ніби постають за спиною, захищають і допомагають.

Улюблена бабуся, дід по материнській лінії, з яким не вдалося посміятися, батьківська матінка, інший суворий дід – голова колись великої родини … Мої пращури. Деякі думають – це просто потемнілі фотографії в старому альбомі? Ні, скоро «Осінні Діди»… Дотримуючись народних традицій, Олександр Курнос, провідник слов’янських духовних практик, майстер-цілитель Живи 3-го ступеня, коуч, тренер особистісного зростання, організатор «Клубу Вітру», проведе народне свято, обряд поминання предків, щоб попросити їх допомоги, підтримки і передбачень на майбутнє.

– Слов’янські традиції прості і глибокі. Якщо прислухатися до природного ритму, то світ навколо стане зрозуміліше, надійніше, радісніше, –розповідає «Запоріжжю Вечірньому» Олександр Курнос. – За освітою я інженер з обслуговування комп’ютерних мереж. Крайні кілька років працюю програмістом. Уже понад 10 років, крім звичайної діяльності (робота, сім’я, хобі – танці), я шукаю відповіді на хвилюючі мене питання: як людина повинна жити, щоб не боротися за щастя, зрідка отримуючи невеликі нагороди за цю важку боротьбу. Як зробити стан щастя невід’ємною частиною свого життя?

– Думаю, це питання задають собі багато читачів. Я вивчав різні психологічні та духовні теорії, і в своїх пошуках натрапив на систему знань, побудованої на давній мудрості наших предків слов’ян. Вивчаю світогляд і традиції давніх народів, що населяли територію України, і застосовую знання на практиці. Людська свідомість, психіка і світосприйняття не змінювалися століттями, зараз лише збільшилася швидкість життя. Тому ці знання легко лягають на свідомість (і в підсвідомість) сучасної людини.

–Як раніше на Україні відзначалося свято «Осінні Діди»? Чому, на ваш погляд, на Заході відійшли від першоджерела і стали його називати Хеллоуїном, змінивши суть, і надавши нового значення?

– Одним з показників високого духовного рівня народу є його ставлення до померлих предків. Це взагалі є запорукою правильного, звичаєвого виховання молодого покоління. Культ предків береже невидиму золоту нить, що єднає минуле, сучасне та майбутнє. В слов’янському календарі є кілька дат, пов’язаних з всенародним вшануванням усіх померлих. Одне з таких великих свят – «Осінні Діди».

Велика кількість поминальних заходів пояснюється глибоко закоріненим знанням про Колород (перевтілення) життя, – в осені природа засинає, готується до зими. Вона наче вмирає, щоб навесні народитися знов. Треба спланувати і прожити важкий період, час, коли сонце не гріє і свідомість людей зменшується.

Предки вважали, що в цю пору року в людей прокидаються найтемніші сторони їхньої підсвідомості. І тому «нечисть» ніби-то має можливість потрапити в наш земний світ зі світу потойбічного. Саме тому на Заході це свято (Хеллоуїн) так і проходить – люди «виряжаютьсянечістю» і лякають один одного.

Але у слов’ян «День усіх святих» використовували більш практично. Головна суть свята «Осінні Діди» – це обрядове закликання родичами своїх прабатьків.Вони можуть благословити на зцілення або одужання, бо вони зацікавленні у продовженні свого роду. Також можуть допомогти знайти необхідні зв’язки та ресурси у земному світі.

Люди або усвідомлюють важливість зв’язку зі своїм родом, або ні. Ніхто замість онуків не може якісно поминати прабабусь та прадідусів. Бо рід в кожного свій, і лише родич несе відповідальність за родича. Для тих людей, які розуміють важливість роду та бажають укріпити зв’язок з пращурами, у неділю 29 жовтня пройде обряд, народне свято«Осінні Діди» на острові Хортиця (біля бази відпочинку «Металлург», початок о 10.00).

Ми перш за все будемо висловлювати подяку роду, пращурам за добре прожитий рік, за багаті врожаї, мир і добробут в наших родинах. Також можна згадувати імена наших родичів, яких пам’ятаємо, поминати їх та молитися за них.

–       З якими проханнями можна звертатися до предків? Наскільки реально поправити своє здоров’я, якщо звернутися за зціленням?

–       Кожному з нас при народженні з роду передалась програма ідеального здоров’я. Та за рахунок певних подій та факторів, які відбувалися протягом життя, у багатьох з нас ця програма була порушена, в декоа. Аби відновити своє здоров’я, не завжди достатньо робити якісь вправи, дотримуватись якоїсь дієти, приймати певні процедури. Проводячи аналогію з комп’ютерними програмами, треба оновити програмне забезпечення нашого роду до найактуальнішої версії, такої, що відповідає нагальним потребам земного роду. Також треба очистити свій розум від зайвих програм, шкідливих вірусів та сміття. Саме це і можуть дати нам наші предки, бо вони жили тисячі років і знають краще за нас, які програми найбільш корисні і правильні для продовження роду.

–       Які домашні традиції цього світлого дня збереглися? Що у вашій родині готують з обрядових страв?

–       Найголовніше блюдо свята – це кутя. Її приносять в жертву родичам (на могилах або в священних місцях), нею ж пригощають живих родичів. Тобто головна традиція – це спілкування з рідними, зміцнення зв’язків у своєму роді.

–       Олександре, над чим працюєте зараз?

–       Я активно стежу за подіями, які відбуваються в місті, тому що це теж в деякому сенсі мій рід. Навіть назва про це говорить – «го-РОД». Тобто всі городяни є один одному родичами в певному сенсі. У нас в місті планується чудова подія, це забіг на 21 кілометр (напівмарафон). Девізом цього заходу є слоган «Відкрий силу предків». Я вважаю, що недаремно саме в цей час проходить такий захід. Це означає, що предки з нами, і вони передають нам свою мудрість. Тому зараз я активно готуюся до цього забігу. Раніше я ніколи не бігав на такі довгі дистанції. Для мене це свого роду випробування, яке допоможе вийти мені на новий життєвий рубіж. Через кілька місяців виповнюється 40 років, і це важлива віха в житті чоловіка. Сподіваюся, завдяки підтримці роду нові 40 років я проживу більш радісно, здорово і гармонійно, ніж попередні.

Вікторія КИРИЛЕНКО

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поделиться
Категорії:Життя міста