Космічне агентство США NASA має намір прискорити роботи зі створення ядерного реактора на Місяці, щоб завершити проєкт до 2030 року. Це рішення є частиною амбітної мети США щодо створення постійної місячної бази для проживання людей, а також відповіддю на зростаючу конкуренцію з боку інших країн.
Геополітичні амбіції та «космічна гонка»
Як повідомляє видання Politico, виконувач обов’язків голови NASA вказав на схожі амбіції Китаю та Росії, зазначивши, що ці країни «можуть потенційно створити на Місяці заборонену для інших зону». За його словами, агентство має діяти швидко, щоб зміцнити національну безпеку в космосі.
Експерти припускають, що ці коментарі пов’язані з «Угодою Артеміди», яка дозволяє створювати так звані «зони безпеки» навколо об’єктів на Місяці. Доктор Сімеон Барбер, фахівець із планетології, зазначає, що це може бути сприйнято як заява про територіальні претензії.
Чому ядерний реактор — це необхідність
Багато вчених погоджуються, що ядерна енергія є найкращим, а можливо, і єдиним способом забезпечити безперервне енергопостачання на місячній поверхні. Тривалість місячного дня становить чотири земні тижні, два з яких — повна темрява. За таких умов покладатися лише на сонячну енергію вкрай проблематично.
«Будівництво навіть скромного місячного житла для невеликого екіпажу вимагатиме потужності на рівні мегават. Лише сонячні панелі та акумулятори не зможуть надійно задовольнити ці потреби», — пояснює доктор Сонву Лім. Він додає, що ядерна енергія — «це не просто побажання, це необхідність».
Проблеми та скепсис
Незважаючи на амбітні плани, експерти висловлюють сумніви щодо їх реалістичності, особливо з огляду на нещодавнє скорочення бюджету NASA на 24% на 2026 рік. Ці скорочення вже вплинули на інші ключові програми, зокрема місію Mars Sample Return.
Науковці також занепокоєні, що цей проєкт є політично вмотивованим кроком у новій міжнародній гонитві за Місяцем. За словами доктора Барбера, це «дещо розчаровує і викликає занепокоєння», оскільки конкуренція може звужувати фокус із ширшої наукової картини на національні інтереси.
Крім того, існують питання безпеки, пов’язані із запуском радіоактивних матеріалів через атмосферу Землі. А з технічної точки зору, як зазначає професор Лайонел Вілсон, хоча реалізація і можлива, вона залежить від достатнього фінансування і успішної реалізації програми Artemis.
Раніше повідомлялося, що до 2030 людство матиме змогу жити і працювати на Місяці.
