Сповнений подіями, 2017 рік став для театральної спільноти Запоріжжя і роком втрат. У січні з життя пішов найстарший магарівець, народний артист України Григорій Антоненко. А в серпні колеги й друзі попрощалися з Олександром Волчковим і народним артистом України Владіленом Попудренком. Від цих двох прощань минуло майже півроку, а відчуття таке, ніби ще вчора Олександр пружинистим кроком вилітав на сцену в «Одруженні» Гоголя, а Владілен Антонович дарував свій незабутній голос в образі Кобзаря у «Гетьмані Мазепі». Ніби вчора…
Пам’яті народного артиста України
Владілена ПОПУДРЕНКА (1936-2017)
Сповнений подіями, 2017 рік став для театральної спільноти Запоріжжя і роком втрат. У січні з життя пішов найстарший магарівець, народний артист України Григорій Антоненко. А в серпні колеги й друзі попрощалися з Олександром Волчковим і народним артистом України Владіленом Попудренком. Від цих двох прощань минуло майже півроку, а відчуття таке, ніби ще вчора Олександр пружинистим кроком вилітав на сцену в «Одруженні» Гоголя, а Владілен Антонович дарував свій незабутній голос в образі Кобзаря у «Гетьмані Мазепі». Ніби вчора…
Фактурний, привабливий і наділений співочим талантом, Владілен Попудренко розпочав творчу дорогу в українському народному хорі Черкаської обласної філармонії, а продовжив у театрах Одеси, Кіровограда (нині – Кропивницький), Сімферополя, Полтави, Чергнігова. Київськоий театральний інститут імені Карпенка-Карого Владілен скінчив 1963 року, до запорізького музично-драматичного імені Щорса (тепер – Магара) прийшов у 1981-му, а загалом театру віддав майже шістдесят років життя.
«Варшавські мелодії»
Імпозантна зовнішність Владілена Антоновича й властива лише йому манера гри підкорили серця багатьох запорізьких глядачів. Та найпотужніше враження (і по праву!) справляв на всіх його неймовірний голос – глибокий чарівний баритон, що був легким, як саме дихання, й залишався молодим і чистим до останнього дня.
У репертуарі Владілена Антоновича було понад двісті ролей: Віктор у «Варшавські мелодії» Зоріна (Кіровоград), красень-Гнат у «Безталанній» Карпенка-Карого і Фурман в «Украденому щасті» Франка, темпераментний Василь у «Циганці Азі» Старицького, колоритний Часник у виставі «В степах України» Корнійчука, виразний мавр Аарон у виставі «Тіт Андронік» Шекспіра, авантюрист Бонавентура в «Ста тисячах» Карпенка-Карого… Були в доробку актора і деякі ролі в кіно («Дочка Стратіона», «В одне єдине життя»), й образи історичних персонажів (Брежнєв – «Правда пам’яті» Абдуліна, Сталін у «Дітях Арбату» Рибакова, Коковкіна, хан Гірей у спектаклі «Байда, князь Вишневецький» П. Куліша, генерал Денікін у «Несторі Махні» Томи, Бориса).
Квартет, Реджиналд Пейджет. З дружиною в ролi Джин Хортон
Наділяючи кожну роль індивідуальністю, додаючи голосу й манері то зворушливої теплоти, то холодної зверхньості, Владілен Попудренко створив низку образів, що за внутрішнім наповненням і зовнішнім вираженням ніби протиставляються одна одній. Як от мудрий добрий батько Анхіз в «Енеїді» за Котляревським і деспотичний проконсул Егеат в «Апостолі Андрії» Бориса, простуватий сільський сторож Корній у «Фараонах» Коломійця і величний князь Ескал у трагедії «Ромео і Джульєтта» Шекспіра, кумедний Фердинандо Куальйоло в «Не заплачу!» де Філіппо і суворий Кошовий у виставі «Мамай» Карпенка, проникливий Сторчогляд у «Тарасі Бульбі» за Гоголем та аристократично-стриманий Реджинальд у «Квартеті» з репертуару останніх років.
Тарас Бульба
Мабуть, найбільш помітним серед недавніх робіт став Містер Ікс в опереті «Принцеса цирку» Кальмана на сцені театру та арені запорізького цирку. Багато хто з театралів поспішав на цю виставу саме задля того, щоб почути його голос. Так, ролі в музичних виставах і музичні ролі у виставах драматичних – це був козир актора Попудренка. Який легкий, який правдивий був його образ у мюзиклі «Любов на Зарічній вулиці» Віталія Денисенка, де він виконував романс Рощина з к/ф «Різні долі»! А його сивочолі кобзарі з гордою поставою і вільним голосом?! – Не пригадую, щоб постановка козацької теми на сцені чи просто неба на Хортиці обійшлася без них. Це був дійсно золотий голос Запоріжжя.
Любов на Зарiчнiй вулицi
Мистецтву присвятили себе і двоє синів Владілена Антоновича. Костянтин – актор театру і кіно, живе й працює в Києві, постійно знімається в фільмах і серіалах. Антон – артист запорізького театру імені Магара, актор кіно. Власне, Попудренки – артистична родина, адже й мама обох хлопців, Людмила Кірікова-Попудренко, – актриса, що в театрі служить уже майже п’ятдесят років, більшу частину з яких – на магарівській сцені.
Нестор Махно
Народного артиста Владілена Попудренка завжди пам’ятатиме родина, спогади про нього зберігатимуть друзі, колеги… Хочеться вірити, що й створені ним образи не забудуться, а голос його не розчиниться в безодні часу і житиме у рідному театрі ще довгі, довгі роки.
Наталія Ігнатьєва, театрознавець
