«Всім серцем любіть Україну свою…» – закликав у одному з своїх найвідоміших віршів видатний український поет Володимир Сосюра. І, безперечно, мав рацію. Але чи можливо любити Україну, якщо народився за тисячі кілометрів від неї, зовсім в іншій державі, а про її історію та сьогодення знаєш лише з розповідей вчителів у школі та старших родичів?
Виявляється, що можливо! І ця любов до Батьківщини та свого коріння є не менш відданою та палкою, чим та, яку мають люди, що народилися та живуть в Україні.
Саме це ще раз довів виступ ансамблю пісні і танцю «Верховина» з Канади, який днями відбувся у концертному залі ім. М.І. Глінки Запорізької обласної філармонії. Насамперед слід зазначити, що цей концерт у рамках світового туру, присвяченого 60-літтю заснування колективу та Дню Незалежності України, став справжньою подією в мистецькому житті міста. Організатором туру виступила ВГО «Мистецькі ініціативи».
До складу ансамблю «Верховина», який є мистецько-культурною частиною осередку Спілки української молоді Канади (СУМ) в місті Едмонтоні (провінція Альберта), входять хор «Верховина» і танцювальний колектив «Дунай». Хор було створено1959 року, як жіночий вокальний гурт, до якого у 1976 році долучилися чоловічі голоси. Зараз він складається з 45 артистів і виконує народну, світську і духовну музику. Головний диригент – Орест Солтикевич.
Танцювальний колектив «Дунай» був заснований 1974 року молодими ентузіастами, і сьогодні складається з 35 жінок і 15 чоловіків віком від 16 до 29 років. Ним керують Шон Остафій та Наталія Івашко. Репертуар колективу складають народні танці з різних регіонів України.
Ансамбль «Верховина» дуже багато гастролює різними країнами світу, а один раз на п’ять років здійснює світове турне. Цього разу до гастрольного маршруту були включені Грузія та Україна. Не буде перебільшенням сказати, що виступи колективу мають дуже велике значення. Вони – чудовий приклад культурної дипломатії, міжнародного мистецького співробітництва та промоції Української культури у світі.
–Зараз у наших гастролях, під час яких ми презентуємо нову програму «Пори року», бере участь майже 70 людей – це і танцювальна трупа, і хоровий склад. Іноді трапляється так, що до того чи іншого міста приїжджає з діаспори тільки хор, іноді лише танцювальний колектив. Але сьогодні у глядачів є унікальна можливість побачити чудове поєднання пісні та танцю, – зазначив артист хору Володимир Бойчук.
Спілкуючись з пресою, канадійські гості поділилися враженнями від прийому української публіки (до виступу в Запоріжжі вони встигли відпрацювати лише перший концерт української гілки туру в Одесі. Всього в Україні заплановано п’ять виступів), а також від перебування у нашому місті.
– Від того, як нас приймала публіка, я особисто у приємному шоці. Величезна зала філармонії, в якій розмістилися 1200 людей, концерт, що відбувся, – це такий запал енергії! Коли ми почали виконувати гімн України, присутні стали підспівувати. Плакали всі… Такі моменти варті того, щоб заради них жити! – додав Володимир Бойчук.
Для керівника хору пана Ореста Солтикевича відвідання острова Хортиця стало майже фантастичною подією. За його словами, він навіть і не мріяв, що таке колись станеться в його житті.
– Я народився в Канаді. Але коли був маленьким хлопчиком, звісно ж, ходив до рідної школи. Вивчав поезію Шевченка та інших, українську мову та історію, чув багато оповідей про Запоріжжя, Дніпро, Хортицю. Навіть уявити не міг, що колись побачу все це на власні очі. Мене досі не полишає відчуття певної фантастичності того, що відбувається зараз з нами! – з захопленням розказав він.
Зустріч із запорожцями розпочалася з демонстрації невеличкого документального відео, присвяченого історії української діаспори у Канаді, а також історії ансамблю «Верховина». Потім підійшла черга танців та пісень. Розпочався концерт запальним танком у хореографічній постановці Шона Остафія та народними піснями «Ой, у вишневому саду» та «Як ніч мене накриє» у дуже цікавих обробках.
Неможливо виділити окремо виконання будь-якого номеру, бо все, що побачили та почули у цей незабутній вечір запорожці, було по-справжньому, щиро, енергійно, від душі. Завершилося це справжнє свято українського духу традиційним гопаком у блискучому виконанні гостей з Канади.
Вдячні глядачі нагородили артистів тривалими оваціями та потужним «Дякуємо!» Коли оплески змовкли, до публіки звернулася ведуча концерту, заслужена артистка України, голова правління ВГО «Мистецькі ініціативи» Оксана Стебельська.
– Всі, хто знаходяться на цій сцені, не є професійними артистами. Серед них є лікарі, вчителі, журналісти, молодь, яка ще здобуває майбутню професію у вишах. Але попри це вони дуже серйозно ставляться до української пісні та танцю. Вони плекають, зберігають та розвивають наші традиції й, без перебільшення, живуть тими моментами, коли можна продемонструвати свою майстерність та вміння публіці. Особливо приємно, що зараз вони мають змогу зробити це в Україні, – підкреслила вона.
Фінал концерту виявився дуже вражаючим. Як і в Одесі, артисти разом з глядачами виконали гімн України. Кращої коди навіть неможливо й уявити. Щиро дякуємо за свято, емоції та враження!
Володимир БУТ
Також читайте:
