Наша гордість, радість та цвіт – Ада Роговцева, велика актриса в історії українського театру і кіно, 16 липня відсвяткувала 80-річчя.
Наша гордість, радість та цвіт – Ада Роговцева, велика актриса в історії українського театру і кіно, 16 липня відсвяткувала 80-річчя.
«Рідні мої, я хочу вплести свій тихий голос – голос бабусі і мами, українки і діяча культури – в ваш могутній, чистий український голос. Найголовніше в житті – зберегти свою гідність, бо людина без гідності – неповноцінна, а народ без гідності – це вже не народ», – говорить Ада Роговцева.
Сьогодні ім’я шанованої народом актриси театру і кіно, Героя України – хоча вже немолодої, але ще такої привабливої жінки, відоме не лише в Україні, а й на всьому пострадянському просторі.
Народилася вона 16 липня 1937 року в місті Глухові Сумської області, у 1959 році закінчила Київський театральний інститут ім. І.К. Карпенка-Карого. У Національному академічному російському драматичному театрі ім. Лесі Українки пропрацювала більше, ніж 35 років.
В неї закохувались, нею захоплювались, адже, погодьтесь, така гармонія між зовнішньою і душевною красою, яку відчуває кожен, дивлячись на Аду Роговцеву, зустрічається нечасто.
Для своїх шанувальників Ада Миколаївна і досі (у 80) легка та юна, хоча позаду 57 років роботи в театрі (більше, ніж 50 серйозних ролей), 60 – у кіно, звання, нагороди, оплески і любов глядачів. У 23 роки стала заслуженою, а у 30 – народною артисткою України, у 40 – народною артисткою СРСР.
Зіграла силу-силенну ролей у п’єсах класичного репертуару, знімалась у багатьох фільмах, зокрема «Кривавий світанок», «Салют, Маріє!», «Приборкання вогню», «Осіння дорога до мами», «Овід», «Вічний поклик» та ін.
Один лишень приклад – вистава "Варшавська мелодія" (за п’єсою Леоніда Зоріна) на сцені театрі ім. Лесі Українки. Це не може забутися – як Гелена вилітала на сцену, як у кожному порусі її душі і тіла світилась любов. У цій ролі Роговцева виходила на сцену понад 700 разів.
Ада Роговцева – професор Київського національного університету культури і мистецтв, багато років поспіль викладала в театральному інституті ім. Карпенка-Карого. Крім того, її фільмографія нараховує більше 50 робіт. За плечима – кілька різних епох, і в кожній вона виглядає і почувається органічно. Каже – це тому, що завжди залишається собою.
Роговцева – ще й автор поетичних збірок “Мамині молитви” і “Цілую голос твій”, книг “Свідоцтво про життя” і “Мій Костя”, де згадує подружнє життя з чоловіком, що пішов із життя (актор театру і кіно, народний артист СРСР Костянтин Степанков, – авт.). Їхній син Костянтин (1962-2012) займався театральною і кінорежисурою, пізніше працював у Міжнародній академії екології. Дочка – Катерина 1972 року народження, актриса Театру Романа Віктюка.
– Вік – це дуже погана штука, особливо для жінки, особливо для актриси, але треба сприймати радо і бути вдячною Господу, що він дав можливість дожити до цього дня. І може ще дасть трошки, – говорить вона.
Своє 70-річчя в 2007 році актриса – неперевершений майстер перевтілення, утім із цілісною і незрадливою душею, відсвяткувала новим антрепризним спектаклем на сцені Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка «Якість зірки» (режисер Олексій Лісовець). Останнім часом виступала з благодійними концертами на Сході України.
Ада Роговцева – це ім’я, легенда – ціла яскрава епоха в мистецькому житті України. Крім того, сім’я Роговцевої-Степанкова це теж надзвичайно талановитий витвір. Спасибі за все, дорога Адо Миколаївно! Хай сил і натхнення вистачить вам ще на багато літ і безліч ролей!
