Втратив понад 15 кілограмів та майже втратив зір. Мешканець Роботяного розповів як жив три місяці під завалами власного будинку
Понад три місяці під завалами власного будинку прожив Микола Храпач – житель Роботиного на Запоріжжі. Під час окупації населеного пункту росіяни влаштували на його подвір’ї вогневу позицію. Тож чоловіку довелося перебратися до підвалу. А коли в будинок влучив снаряд, опинився у пастці. Вибратися з неї вдалося лише дивом. Неймовірну історію виживання та порятунку – дізнавався журналіст “5 каналу” Денис Розенков.
Миколі Храпачу – шістдесят шість. Майже все життя чоловік прожив у селі Роботине. Згадує, на четвертий день від початку повномасштабного вторгнення росіяни окупували населений пункт. Попри погрози загарбників, чоловік відмовився змінювати український паспорт на загарбницький та отримувати російську пенсію. За що окупанти намагалися вивезти пенсіонера до фсб-шної буцегарні у Токмаку. Згадує, як знущалися.
“До машини, багажник відкрив, каже – залазь, повеземо тебе на яму, ну підвал, яму, на яму повеземо. Почав з автомата стріляти над вухом прямо. І досі дзвенить в вухах, залишилося. А тоді – підвал показуй! Я пішов відкривати, а він тоже ж в слід стріляє. І в двері от так попав, і в стену. На стенке кадило висіло, як батюшки ходять у церкві, і прямо в хрест попав зверху”, – каже переселенець з Роботиного Микола Храпач.
Цьогоріч на початку літа окупанти вкотре вдерлися до будинку пана Миколи. Та влаштували на його подвір’ї вогневу позицію. Чоловік був вимушений перебратися до підвалу. А коли у будинок влучив снаряд, опинився під завалами.
“Стеля впала на ванну й на машинку, оце стеля, й дах весь. І мене прикрило там”, – зазначає переселенець з Роботиного Микола Храпач.
Понад три місяці під землею чоловік харчувався лише консервацією, яку встигли зробити ще до війни. Намагався, як міг, економити їжу.
“В основному ікра кабачкова, ікра з синеньких, ягоди, вишні. Питання було так: оце пів літрова баночка, утром половину, і після обіду, після двох, після чотирьох, і все”, – каже переселенець з Роботиного Микола Храпач.
За цей час Микола втратив понад 15 кілограмів. Та, бідкається, майже втратив зір. Єдиним джерелом світла у підвалі була олійна лампа. Каже, не втратити розум, допомагали молитви.
Чоловік каже, коли зрозумів, що втрачає сили, почав відкопуватися. Дивом вибрався з підвалу. Та не впізнав рідного села.
“Виліз, подивився так, глянув, села нема. Те, що було, фактически все розбите”, – каже житель Роботиного Микола Храпач.
На околицях населеного пункту Микола зустрів українських військових, які саме звільнили Роботине. Від них чоловік дізнався, що його розшукували рідні – вважали загиблим або зниклим безвісти. Нині Микола Храпач в одній з лікарень Запоріжжя – оговтується від пережитого. Мріє, що колись повернеться до рідного Роботиного та відбудує свою оселю.
Читати:
https://press-center.news/wp-admin/post.php?post=112701&action=edit
