До Дня Незалежності України улюблений багатьма запорожцями Театр Молоді (ТЮГ) підготував святковий концерт «До волі! До щастя!». Лише два дні мешканці нашого міста мали можливість переглянути незабутнє дійство, і кожен показ пройшов з аншлагом.

Розповідь про концерт слід почати із слів подяки його творцям: перш за все, режисерові-постановникові, заслуженому артистові України Олександрові Фортусу, а також авторці сценарію, завідувачці літературно-драматургічної частини театру, заслуженому діячеві мистецтв України Надії Петренко. Концертна програма, яку творчій колектив театру подарував мешканцям Запоріжжя та гостям міста, вийшла не тільки атмосферною та яркою, а ще й патріотичною та зворушливою. Вміння за будь-яких обставин не перетинати тонку межу, що відокремлює справжнє мистецтво від ширпотребу, дозволяє Театру Молоді створювати продукт високого художнього рівня, який нікого не залишає байдужим. Так сталося й цього разу.

Добре відомо, що грамотно підібраний репертуар – це майже 100% успіху концерту. А якщо додати до цього майстерність та харизму виконавців (неважливо, професійні це вокалісти чи співаючи драматичні актори) вкупі з вдалими сценічними рішеннями, глядач гарантовано отримає незабутні враження від того, що відбувається на сцені.

Передував заходу невеличкий флешмоб, який чоловіки-актори влаштували у фойє театру. Одягнені у вишиванки, вони нагадали глядачам про події, які відбулися до набуття Україною незалежності: студентська революція на граніті, мітинги, збори, тощо. Після нього гостей запросили до зали. Наступним кроком став цікавий та досить незвичайний епіграф свята – гімн Українських січових стрільців «Ой у лузі червона калина», який виконала чоловіча половина трупи Театру Молоді.

Далі на сцені з’явилася чарівна  актриса театру Дар’я Чебаненко, одягнена в розкішну червону сукню. Вона порадувала публіку пронизливим виконанням  пісні «Моя Україно» («Ти у серці моїм, Україно») з репертуару відомої співачки Жанни Боднарук. Але недарма кажуть, що талановита людина талановита у всьому. Під час наступної появи перед глядачами в парі з актором Віктором Латишевим (разом вони виконали пісню «Не моя» з репертуару рок-гурту «Kozak System») Дар’я вразила присутніх в залі майстерною грою на бандурі. А яким ефектним був ще один номер за її участі, коли на сцену вийшло тріо красунь-актрис у складі Яни Новицької, Інни Качан та Дарії Чебаненко!.. Дівчата подарували глядачам добре відому пісню «Ой говорила чиста вода» з мюзиклу «Сорочинський ярмарок», яку в цьому проекті заспівав гурт «ВІА Гра».

Звичайно, розповідаючи про концерт «До волі! До щастя!», неможливо виділити якийсь один номер, тому що кожен з них гідний найвищої похвали. Актори, що виходили на сцену, викладалися по повній програмі. Щира дяка вам, надзвичайні та талановиті: заслужена артистка України Катерина Макоєд, актриси Анна Симонова, Ірина Лісогурська, Ганна Слоковенко, Інна Качан, Кароліна Качан, Ольга Петровська, актори Максим Ігнатєв, Віктор Латишев, а також всім-всім, хто долучився до створення цього свята!

І все ж дозволити собі деякі суб’єктивні оцінки, думається, ми маємо повне право. Автора цих рядків, наприклад, приголомшив та вразив потужний дует Анни Симонової та Інни Качан. Вони виконали пісню «Знаєш ти» з репертуару колективу «Анна-Марія», до складу  якого входять сестри-близнючки Анна та Марія Опанасюк. Їх трактовка ні в чому не програвала оригіналу і навіть у чомусь перевищила його!

Незважаючи на те, що більшість хітів, які прозвучали в концерті, входять до репертуару сучасних українських виконавців, не залишилася без уваги і пісенна класика. Актор Максим Ігнатьєв блискуче виконав улюблену пісню кількох поколінь слухачів – «Соколята» авторства зірки вітчизняної естради 1990-х років В’ячеслав Хурсенко, життя якого трагічно обірвалося у 43 роки. «Соколят» він написав для свого «хрещеного батька» на естраді – легендарного Василя Зінкевича. І хоча знаменитий співак взяв пісню до свого репертуару, виконувати її чомусь не поспішав, і тоді Хурсенко записав власний варіант, з яким відразу ж почав завойовувати перші сходинки тодішніх хіт-парадів.

– Одного разу чоловік їхав в автобусі з Василем Зінкевичем. Дорога була довгою, вони розмовляли про життя. Василь Іванович розповів Славку про свою непросту долю. Так склалися обставини, що йому довелося самому виховувати синів. Чоловік приїхав додому і під враженням від почутого буквально за ніч написав пісню, – ділилася вдова співака.

Ще однією перлиною музичного свята стала популярна українська пісня «Два кольори». Написана у 1964 році композитором Олександром Білашем на слова Дмитра Павличка, вона вже давно вважається народною. Ії подарувала присутнім незрівнянна Анна Симонова. Свого часу її співали Анатолій Мокренко, Дмитро Гнатюк, Василь Зінкевич,  Раїса Кириченко, Квітка Цісик та інші. Але актриса представила своє особисте прочитання твору, не схоже ні з однією з попередніх версій.

Історія появи цього твору також заслуговує на те, щоб її згадати. Донька композитора Олександра Білаша Олеся так розповідала: «Батько з Павличком сиділи на якомусь з’їзді комсомолу. Було нецікаво, вони почали поглядати наліво й направо – шукали гарних комсомолок. І раптом попереду побачили жіночку з накинутою на плечі хусткою: на чорному тлі – червоні троянди, такі яскраві, що просто очі виїдали.

– Бачиш оту жіночку? – спитав батько Павличка.

– Дивись, яка хустка – червоне і чорне. – Червоне – то любов, а чорне – то журба, – відповів Дмитро Васильович. Вони потихеньку втекли із з’їзду, поїхали до Будинку творчості у Ворзелі та написали пісню практично за півгодини».

Піснею «Два перстені» авторства уславленого Володимир Івасюка з репертуару української легенди Софії Ротару, порадувала поціновувачів музичного мистецтва яскрава актриса та цікава співачка Ольга Петровська. Творчій союз Івасюка і Ротару музичні критики називають одним з найяскравіших у вітчизняній музиці. Розповідаєш про Софію Ротару – прізвище Івасюка з’являється саме собою, і навпаки. Саме його твори стали основою першого репертуару Ротару, який зробив її зіркою – «Червона Рута»,  «Водограй», «Пісня буде поміж нас» та інші. Почесне місце серед них посідають й «Два перстені».

Потужним фінальним акордом святкового дійства стали пісні «Боже, Україну збережи!» Тараса Петриненка та «Заспіваймо пісню за Україну» Олександра Пономарьова. Всі учасники концерту виконали їх разом з глядачами.

Залишаючи глядачеву залу, кожен повертався додому з неповторним відчуттям гордості за свою Батьківщину в серці. Зміни на краще обов’язково відбудуться. Як скоро це станеться – залежить тільки від нас!

– Мій батько, головний режисер нашого театру, заслужений діяч мистецтв України Генадій Фортус, говорячи про незалежність нашої держави, у якості приклада завжди згадує про Мойсея, який 40 років водив єврейський народ пустелею. Сьогодні, хоча незалежній Україні вже виповнилося 30, нажаль, ми все ще не можемо дати конкретної відповіді на питання: «А якою, власне, ми хочемо бачити свою країну? Яку державу будуємо?»

Поки не усвідомимо, що Україна – це кожен з нас, самі для себе не зрозуміємо, яких саме змін хочемо, навряд знайдемо на ці питання відповідь. Рушійною силою цих процесів, я вважаю, повинна бути молодь, тому що саме за нею – майбутнє. Створюючи цей концерт, ми хотіли подарувати людям надію на те, що все буде добре! Зізнаюся, коли ми готуємо якусь програму, мені не подобається, якщо репетиційний процес триває довго. Тому ми працювали динамічно, чітко та злагоджено.

Звичайно, спочатку самі актори пропонували пісні, які б хотіли заспівати. Потім до справи підключалася наш концертмейстер, заслужений діяч мистецтв України Лілія Гринь: вона оцінювала вокальні можливості кожного та робила висновки щодо того, чи зможе актор впоратися з обраним матеріалом. Надія Петренко з свого боку дивилася на те, чи все виглядає у відповідності до авторського задуму. Разом ми приходили до спільного знаменника. Я дуже радий, що результат нашої роботи сподобався глядачеві!  – підсумував Олександр Фортус.

Володимир БУТ, фото Олега ВАЛИКА та з офіційної сторінки Театру Молоді у Фейсбуці

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Поделиться
Теги:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

64 + = 71