Напередодні весни в Запорізькому обласному художньому музеї відкрили нову виставку «Квіти закоханим», на якій представлені натюрморти. Живописці пропонують помилуватись багатством кольору, своєрідністю форм, фактур і матеріальністю запашного бузку, троянд і ромашок.
Напередодні весни в Запорізькому обласному художньому музеї відкрили нову виставку «Квіти закоханим», на якій представлені натюрморти. Живописці пропонують помилуватись багатством кольору, своєрідністю форм, фактур і матеріальністю запашного бузку, троянд і ромашок.
Мабуть, немає жодного художника, який би не малював квіти – з їх соковитістю та силою фарб. В кожній роботі – свято кольору: то буяння фарб, то тендітність кольорових сполучень. І немає жодної схожої! А найстаріша картина – Катерини Зернової «Бузок» 1933 року. Її квіти, що створюють гарний настрій, налиті сонцем і, здається, наче світяться!
– Квіти закоханим – дарунок від закоханих у квіти художників, – говорить куратор виставки, мистецтвознавець Людмила Травень. – На цій експозиції 29 авторів демонструють різноманітність бачення натури, багатий світ почуттів, емоційний настрій і власну образотворчу мову. У кожного свій почерк і творча манера. Запорізька школа представлена роботами Валентина Ступіна, Юрія Смірнова, Петра Вольського, Віктора Швеця, Валентина Сироти, Анатолія Заярченка, Миколи Йолопа, Наталії Коробової, Надії Близнякової.
Також на виставці можна побачити твори відомих українських художників Адальберта Ерделі, Олекси Шатківського, Антона Шепи, Володимира Патика, Анатолія Тертичного і Тетяни Яблонської. Так, ніжну принадність польових квітів Яблонська передає наближеною тональною гамою живопису і тонкими градаціями кольорів.
Радість безпосереднього спілкування з натурою – живе джерело натхнення для Валентини Цвєткової, Майї Копитцевої, Олександра Кошеля. В натюрморті Цвєткової освідчення у коханні простим, дивовижно живим квітам передано віртуозною манерою письма. Її живопис світлоносний, яскравий і життєствердний. А ось у «Фіалках» Копитцевої все пройняте правдою, щирістю, любов’ю до життя. Улюблений багатьма художниками за декоративну нарядність соняшник заворожує яскравою виразністю на полотні Михайла Демця. Він темпераментно замішеним фарбовим тістом дає портретний образ квітки, яка в його виконанні уособлює жовто-вогняне сонце. Це гра світла сонячного з кольором квітів!
Як вважає в.о. директора Запорізького обласного художнього музею Інга Янкович, радість безпосереднього спілкування з натурою – це живе джерело натхнення для багатьох художників.
– Жодне свято не обходиться без квітів. Ви згодні, що кожна з них схожа на витвір мистецтва? Тому усі художники мають бажання передати її по-своєму. Бажаємо, щоб усі жінки отримували квіти з приводом і без, а також усією сім’єю милувалися нашими натюрмортами, які представлені на виставці, – підкреслила вона.
Зазначимо, що на цьому заході відбулася презентація каталогу «Запорізький пейзаж-2017», виданого за підтримки департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації. Він став своєрідним підсумком минулорічного II Всеукраїнського мистецького проекту, в якому взяли участь живописці, графіки та фотографи з усієї України.
28 митців мали змогу надихнутися старими вуличками, індустріальними об’єктами, живописними краєвидами, працювали у Василівському історико-архітектурному музеї-заповіднику «Садиба Попова» та в Національному заповіднику «Хортиця», дізналися про архітектурні особливості конструктивістської забудови Соцміста поблизу Дніпрогесу.
Підсумком стали 250 робіт, виставки та каталог, у який увійшли 69 робіт різних авторів. Всі вони різні за стилем, техніками виконання, але об’єднує їх зацікавленість запорізькою темою та методика виконання – на відкритому повітрі.
За результатами двох пленерів наукові співробітники вже говорять про особливу зображальну ідентичність сюжетів запорізького міського пейзажу в загальнонаціональному контексті. Родзинкою мистецького свята став дарунок – художник Євген Прокоф’єв передав Запорізькому обласному художньому музею свою картину «Спів характерника». Весняна тематика нaпoвнює душу почуттями. Співробітникам музею дуже хотілося квітковою експозицією зробити подарунок всім запоріжцям та побажати їм кохати і бути коханими.
В тему
Рукотворна лірика
В Запорізькому обласному художньому музеї продовжується експозиція гобеленів Бориса Козловського з сюжетними композиціями, виконаними в складній і трудомісткій техніці ручного ткацтва. За словами Людмили Травень, зображення відтворюється перетинанням ниток основи з нитками утку. Моделлю для виконання слугує, по-перше, ескіз, а потім картон, виконаний фарбами в натуральний розмір. Картону на цій виставці немає, тому що це один із головних підсобних матеріалів під час ткацтва і завжди пошкоджується. Але в достатньому об’ємі представлені ескізи, багато з яких сприймаються як закінченні графічні твори.
Борис Михайлович Козловський більше 35 років живе і працює в Запоріжжі, є членом Національної спілки художників України. Зараз викладає в Хортицькій Національній навчально-реабілітаційній академії. По його роботах можна зрозуміти, що це художник, який відчуває розмову природи, взаємовідношення людей, добру одержимість творчої особистості. Так, гобелен «Гончар» присвячений Олексі Бахметюку (1820-1882) – відомому майстру косівської кераміки. Автор зобразив його за роботою на гончарному крузі з його знаменитими вершниками-гусарами.
Безумовно, гобелени та батики Бориса Козловського виконані з професійною майстерністю. Для них характерні виважена композиція, гармонічне чуття кольору, чіткий малюнок та бездоганний художній смак. Язик творів тихий, ліричний, інтимний, іноді сумний. Обрана для роботи мелодія завжди точно сприймається глядачами, тому що співпадає з настроєм автора.
Віра ВОЛОДИМИРОВА, фото автора і Олександра ПРИЛЕПИ
