Керівництво РФ встановило своїм військам черговий термін для повної окупації Донецької та Луганської областей. Як повідомив 30 січня 2026 року заступник керівника Офісу президента Павло Паліса, агресор прагне вийти на адміністративні кордони Донбасу до кінця березня або початку квітня 2026 року.
Ця заява пролунала на тлі активізації бойових дій та нових дипломатичних вимог Кремля.
📍 Пріоритети та плани ворога на 2026 рік
За даними Офісу президента, стратегічні цілі Росії залишаються незмінними, попри численні провали попередніх «дедлайнів»:
Донбас — головна ціль: Окупанти зосереджують максимальні ресурси, щоб завершити захоплення Донеччини протягом найближчих двох місяців.
Запорізький напрямок: РФ намагається створити умови для оперативного успіху, щоб просунутися вглиб області.
«Буферні зони»: Ворог планує активні дії в прикордонних районах Харківської, Сумської та Дніпропетровської областей, щоб відсунути українську артилерію та створити зону контролю.
Південь (Одеса та Миколаїв): Хоча стратегічне бажання захопити ці міста зберігається, російський генералітет наразі визнає ці цілі нереалістичними з огляду на поточні спроможності армії РФ.
Читайте також: Енергетичне перемир’я Трампа: чи припинить Путін удари по Україні на тиждень?
🛡️ Оцінка спроможностей
Павло Паліса висловив сумнів у здатності росіян дотриматися встановлених термінів:
«Дедлайни РФ переносилися мільйон разів. Я особисто не бачу спроможностей у Росії виконати цю задачу в термін», — підкреслив він.
Заступник керівника ОП зауважив, що станом на зараз лише українські сили змогли реалізувати справжній оперативний успіх на полі бою, а амбіції РФ розбиваються об стійку оборону ЗСУ.
🕊️ Контекст «мирних» вимог Кремля
Новий дедлайн збігається в часі з посиленням дипломатичного тиску. Основною вимогою Кремля для будь-якої мирної угоди, яку зараз намагається модерувати адміністрація Трампа, залишається повне виведення підрозділів ЗСУ з території Донецької та Луганської областей. Україна ці вимоги відкидає, наголошуючи на збереженні територіальної цілісності.
