Світова спільнота знову здригнулася від заяв Вашингтона. 7 січня 2026 року речниця Білого дому Керолайн Левітт підтвердила, що контроль над Гренландією є “пріоритетом національної безпеки”, а військовий шлях розглядається як один із можливих інструментів.
🏔️ Арктична ставка Трампа: Чому зараз?
Після блискавичної операції у Венесуелі 3 січня, адміністрація Трампа відчула впевненість у методах “швидкої розв’язки”. Гренландія — це не просто територія, це ключ до панування в Арктиці.
Головні тези заяви Білого дому:
Стримування ворогів: Арктика стає новим полем протистояння з РФ та Китаєм. Контроль над островом дозволить США заблокувати північні морські шляхи.
Армія як аргумент: Хоча офіційно йдеться про “купівлю”, Левітт наголосила: «Використання Збройних сил США завжди є варіантом».
Розкол у Вашингтоні: Позиція Трампа не є монолітною. Спікер Палати представників Майк Джонсон вже виступив проти військових дій, назвавши їх “недоречними”.
Читайте також: «Гренландія — наступна?»: Politico назвало терміни та сценарій можливого захоплення острова США
🇪🇺 Реакція Європи: “Кінець НАТО”
Данія та Гренландія перебувають у стані дипломатичного шоку. Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен зробила вкрай різке попередження: силова анексія острова означатиме негайний розпад Північноатлантичного Альянсу.
“НАТО не може існувати, якщо лідер Альянсу силою захоплює територію іншого члена Альянсу. Це зруйнує світовий порядок, встановлений після 1945 року”, — заявила Фредеріксен.
📊 Порівняння підходів: Гренландія 2019 vs 2026
| Параметр | Спроба 2019 року | Спроба 2026 року |
| Основна риторика | “Купівля нерухомості” (real estate deal) | “Пріоритет національної безпеки” |
| Військовий аспект | Не обговорювався серйозно | Офіційно названий “одним із варіантів” |
| Геополітичний фон | Відносна стабільність | Після захоплення Мадуро у Венесуелі |
| Мета | Економічна вигода | Стримування РФ та Китаю в Арктиці |
🔍 Що це означає для України?
Ескалація навколо Гренландії може відволікти увагу та ресурси США від європейського театру воєнних дій. Водночас це демонструє нову “логіку сили” Вашингтона, де міжнародні договори важать менше, ніж стратегічна доцільність.





