На тлі суперечностей та погроз санкціями світ готується до першої особистої зустрічі Дональда Трампа і Владіміра Путіна з 2021 року. Хоча дата і місце проведення вже узгоджені, основні питання — хто справді ініціював цей саміт та чи може він принести Україні «справедливий мир» — залишаються без чіткої відповіді.
Хто ініціював зустріч: перша суперечка
Ще до офіційного анонсу саміту між Білим домом та Кремлем виникла невелика, але показова суперечка про те, хто був ініціатором зустрічі. Прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт заявила, що пропозиція надійшла від Москви, але радник Путіна Юрій Ушаков негайно це спростував, переклавши ініціативу на американську сторону. У підсумку сам Путін був змушений втрутитися, заявивши, що «обидві сторони зацікавлені», і це не має значення. Цей епізод демонструє, наскільки сильно в Кремлі прагнуть зустрічі з Трампом, побоюючись її зриву, але водночас намагаючись не втратити обличчя перед внутрішньою аудиторією.
Трамп і його жорстка позиція
З моменту повернення до влади позиція Дональда Трампа щодо Путіна еволюціонує від конструктивного діалогу до відвертого розчарування. Американський президент неодноразово висловлював невдоволення тим, що Путін не бажає йти на перемир’я, попри численні телефонні розмови.
На початку серпня Трамп вперше зайняв жорстку позицію щодо Москви, пообіцявши ввести вторинні санкції проти покупців російської нафти, якщо не буде прогресу в переговорах. За інформацією джерел, ці санкції все ще плануються. Цей тиск, ймовірно, і став однією з причин, чому Росія погодилася на саміт.
Обговорення без України: небезпечний прецедент
Однією з головних тем саміту Трампа і Путіна може стати «обмін територіями». Хоча офіційно деталі не розголошуються, медіа-джерела припускають, що йдеться про збереження за Росією захоплених територій в обмін на припинення вогню.
Президент України Володимир Зеленський наполягає на участі в переговорах і заявляє, що будь-які домовленості без України є «мертвими рішеннями». Водночас, Москва ігнорує ідею тристороннього саміту, що створює ризик вирішення долі України без її участі. Цей сценарій нагадує про конференції 1940-х років, коли великі держави вирішували долю інших країн, і є найбільшою загрозою для українського суверенітету.
Дежавю з Іраном: чи готує Трамп пастку?
Незважаючи на очевидні ризики для України, деякі експерти проводять аналогії з переговорами Трампа з Іраном. Тоді, напередодні завершення терміну ультиматуму, Трамп також надсилав сигнали про небажання йти на жорсткі дії, але це виявилося лише хитрістю.
Чи не використовує Дональд Трамп подібну стратегію і в діалозі з Путіним? Ймовірність того, що він готує пастку для російського лідера, залишається невеликою, але все ще можливою. Європейські країни, розуміючи це, вже координують спільну позицію, щоб вплинути на перебіг розмови і не дозволити її результатам завдати шкоди Україні.
