Повномасштабне вторгнення Росії в Україну не лише спричинило гуманітарну катастрофу, але й загострило демографічну кризу, вплинувши на репродуктивне здоров’я жінок. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, кількість зареєстрованих абортів зменшилася з 55 156 у 2021 році до 43 616 у 2024-му. Однак ці цифри – лише “верхівка айсберга”, оскільки війна, окупація територій та масова міграція призводять до значної недооцінки реальних показників. “УП. Життя” розібралося в тенденціях, спираючись на офіційну статистику та коментарі гінекологині Вікторії Бугро, яка підкреслює, що аборти – це не завжди “небажання народжувати”, а часто складний медичний чи соціальний вибір.
Що насправді означає поняття “аборт”: розвінчання міфів
У суспільстві панує спрощене уявлення про аборт як про навмисне переривання вагітності за бажанням жінки. Насправді, як пояснює Вікторія Бугро, це ширше поняття, що включає спонтанні викидні, видалення плоду при завмерлій вагітності та медичні аборти за показаннями. Близько 10-15% абортів – це медичні випадки, особливо на пізніх термінах (після 13-14 тижнів), коли виявляються вади розвитку плоду чи загроза життю матері.
Показання для медичного аборту можуть бути такими:
- Важкі серцево-судинні захворювання у вагітної;
- Злоякісні пухлини;
- Ниркова чи печінкова недостатність;
- Декомпенсовані ендокринні розлади;
- Ускладнення вагітності, як тяжка прееклампсія чи інфекції з фатальними наслідками.
“Стигматизація абортів шкодить жінкам, зводячи їхній вибір до ‘просто не захотіла’. Це часто травматичний досвід, пов’язаний з втратою, провиною та страхом”, – наголошує гінекологиня. Навіть аборти за бажанням (до 12 тижнів) мають глибокі причини: матеріальна скрута, психологічна травма від сексуального насильства, юний вік, відсутність підтримки від партнера чи сім’ї, психічні розлади чи багатодітність. Війна додає факторів, як хронічний стрес та ізоляція.
Офіційна статистика абортів в Україні: динаміка 2021-2024 років
За даними МОЗ, кількість абортів демонструє тенденцію до зниження, але з нюансами через війну. Ось ключові показники:
- 2021 рік: 55 156 абортів. Найбільше серед жінок 20-34 років (37 045). Серед підлітків: до 14 років – 57, 15-17 років – 594, 18-19 років – 1807. Спонтанні аборти – 10 461 (переважно до 12 тижнів). Завмерлі вагітності – 14 436. У сільській місцевості – 17 442, з одним кримінальним абортом. Смертельних випадків – 0.
- 2022 рік: 44 931 аборт (зниження на 18%). Спонтанні – 8604, завмерлі – понад 11 тисяч. Серед підлітків: до 14 років – 35, 15-17 років – 380, 18-19 років – 1494. Більшість до 12 тижнів (40 562).
- 2023 рік: 42 683 аборти. Спонтанні – 8612, завмерлі – 12 264. Підлітки: до 14 років – 29, 15-17 років – 411, 18-19 років – 1336. Кримінальних абортів – 9, смертельних – 2 (поза медзакладами).
- 2024 рік: 43 616 абортів (невелике зростання). Спонтанні – 8424, завмерлі – 12 953. Підлітки: до 14 років – 33, 15-17 років – 385, 18-19 років – 1383. Кримінальних – 13, смертельних – 0.
- Загалом за 2021-2024 роки кількість абортів зменшилася на 21%. Регіонально: найбільше в Дніпропетровській області, Києві та Одеській. Найменше – в Тернопільській, Луганській (2021-2022), Херсонській та Донецькій (2023-2024). Дані за 2025 рік відсутні, оскільки звітність подається на початку наступного року.
Тенденції та зміни: що показує статистика
Аналіз даних виявляє такі закономірності:
- Різке падіння у 2022 році через війну, евакуацію та закриття клінік;
- Зростання частки абортів серед жінок 35+ (з 28% до 32%);
- Стабільна частка спонтанних абортів (19-20%) та збільшення медичних (з 43% до 46%);
- Більше абортів у сільській місцевості (з 32% до 35%);
- Зменшення підліткових абортів (4-5%);
- Покращення реєстрації (менше “неуточнених” випадків);
- Нульова смертність після легальних абортів.
Вікторія Бугро, базуючись на онлайн-консультаціях та спілкуванні з колегами, зазначає: “Кількість звернень впала на 30-40% у 2022-му, але стабілізувалася у 2023-2024 роках. Зросла кількість викиднів на 15-20%, переважно через стрес”. Контрацепція залишалася доступною, хоч і з труднощами. Пандемія COVID-19 також сприяла зниженню до війни.
Вплив війни на репродуктивне здоров’я: стрес, викидні та ескалація ризиків
Війна – потужний стресор, що підвищує рівень кортизолу, порушує гормональний баланс і збільшує ризик викиднів на 20-50%.
“Хронічна тривога знижує сексуальну активність, викликає спазми судин плаценти та знижує імунітет. У конфліктних зонах частота викиднів зростає до 25-30%”, – пояснює Бугро. Втрата житла, укриття, погане харчування та обмежений доступ до пренатальної допомоги посилюють проблеми, підвищуючи ризики передчасних пологів та гіпертензії.
Дослідження з PubMed та RBMO підтверджують: у зонах конфлікту доступ до репродуктивної медицини падає на 50%, що призводить до недооцінки даних.
“Сліпа зона” статистики: чому цифри не відображають реальності
Офіційні дані – лише орієнтир, бо не враховують:
- Аборти за кордоном (понад 6 млн біженців, переважно жінок);
- Випадки на окупованих територіях (Донецька, Луганська, Херсонська області);
- Приватні клініки без реєстрації;
- Самостійні медикаментозні аборти вдома (через інтернет чи знайомих);
- Уникнення реєстрації через стигму чи страх, особливо після насильства.
Міжнародні організації (IPPF, Human Rights Watch, UNFPA, WHO) оцінюють недооцінку на 20-30%.
“Статистика з підконтрольних територій, але реальні цифри вищі. Падіння у 2022-му – через логістику та міграцію, а не зміну поведінки”, – підкреслює Бугро.
Висновки та перспективи
Статистика абортів ілюструє стійкість системи охорони здоров’я, але сигналізує про приховані проблеми демографічної кризи. Зменшення народжуваності (в 2,2 раза за 10 років) та прогнози ООН про 15 млн населення України до 2100 року вимагають уваги. Експерти закликають покращувати доступ до контрацепції, психологічної підтримки та реєстрації, щоб боротися зі стигмою та забезпечити повну картину. Якщо тенденції триватимуть, демографічна ситуація може погіршитися, особливо без миру.
