Європейський Союз готується надати Україні так звану “репараційну позику” обсягом до 130 мільярдів євро, яка базуватиметься на готівкових балансах заморожених російських активів, заблокованих на Заході після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. Ця ініціатива, озвучена президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн 10 вересня 2025 року, спрямована на фінансування оборони та відновлення України, без прямої конфіскації активів – “червоної лінії” для багатьох країн ЄС та Європейського центрального банку.
Згідно з даними європейських чиновників, остаточний розмір позики визначать після оцінки Міжнародним валютним фондом (МВФ) фінансових потреб України на 2026–2027 роки. Позика формально буде кредитом, але Україна повертатиме її лише після отримання репарацій від Росії в рамках мирної угоди. Ризики гарантуватимуть спільно країни ЄС та, можливо, інші члени “Великої сімки” (G7). Механізм включатиме спеціальну цільову установу (Special Purpose Vehicle), куди переведуть готівку з активів в обмін на нуль-купонні облігації Європейської комісії з гарантіями урядів.
Більшість із приблизно 210 мільярдів євро російських активів у Європі зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear. З них 175 мільярдів євро вже перетворилися на готівку, яка може стати основою для позики. Перед запуском нового інструменту ЄС планує спочатку погасити попередню позику G7 на 45 мільярдів євро (50 мільярдів доларів), узгоджену у 2024 році. За оцінками трьох учасників переговорів, це залишить близько 130 мільярдів євро для нової схеми.
Ідея дозволяє обійти потенційний вето Угорщини, дружньої до Москви, через міжурядову угоду. ЄС уже використовує прибутки від цих активів для фінансування допомоги Україні: у липні 2025 року Київ отримав 1 мільярд євро від G7 у рамках ініціативи ERA, а у червні – ще 1 мільярд від ЄС. Загалом у межах G7-позики на 50 мільярдів доларів Європа перерахує 18,1 мільярда євро.
Раніше ЄС призупинив обговорення повної конфіскації активів через юридичні обмеження: вони мають залишатися заблокованими, доки Росія не припинить агресію та не компенсує збитки. Альтернативою є переведення майже 200 мільярдів євро російських держактивів у Бельгії до більш ризикованого інвестиційного фонду для генерації вищих прибутків, що могло б додатково принести сотні мільярдів євро.
Міністр фінансів України Сергій Марченко привітав ініціативу, наголосивши на її ролі у підтримці воєнних зусиль. Економічний комісар ЄС Вальдіс Домбровскіс зазначив, що деталі узгодять після звіту МВФ, а поки що жодних конкретних угод немає.
Ця схема може стати “творчим” рішенням для подолання юридичних бар’єрів, забезпечуючи Україні стабільне фінансування без прямого конфлікту з правовими нормами ЄС.
