У Європейському Союзі зростає дискусія щодо реформування системи ухвалення рішень у сфері зовнішньої політики та безпеки. Як повідомляє Politico, дедалі більше дипломатів та експертів вважають, що механізм одностайності, який дозволяє будь-якій країні накласти вето на рішення, фактично паралізує роботу блоку.
Проблема особливо загострилася на тлі війни Росії проти України, напруження на Близькому Сході та інших глобальних викликів. Європейські інституції часто реагують повільно, оскільки навіть одна держава може заблокувати ініціативу, яку підтримує більшість.
Німеччина та союзники пропонують обмежити право вето
Найактивніше за реформу виступають Німеччина та Швеція. Вони пропонують або суттєво обмежити застосування вето, або повністю відмовитися від принципу одностайності у питаннях зовнішньої та безпекової політики.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що ЄС має перейти до більш ефективної моделі ухвалення рішень ще до завершення нинішнього законодавчого циклу.
За його словами, події останніх місяців — зокрема дискусії щодо допомоги Україні та нових санкцій проти Росії — показали, що чинна система більше не відповідає сучасним викликам.
Як право вето блокує політику ЄС
Особливу напругу спричинила позиція Угорщини, яка неодноразово блокувала ключові рішення Євросоюзу. Зокрема, Будапешт затримував виділення фінансової допомоги Україні та введення нових санкцій.
Дипломати зазначають, що навіть якщо нинішній уряд Угорщини зміниться після виборів, сама система одностайності дозволяє будь-якій державі знову використовувати вето для блокування політики всього ЄС.
Суперечки всередині європейських інституцій
Окрім проблеми консенсусу, експерти звертають увагу на конфлікти між інституціями ЄС. Зокрема, між президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і главою дипломатії ЄС Каєю Каллас виникли розбіжності щодо того, хто має визначати зовнішньополітичний курс блоку.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро навіть закликав Єврокомісію чіткіше дотримуватися своїх повноважень у сфері дипломатії.
Втім, багато дипломатів переконані: такі суперечки лише відображають глибшу системну проблему.
Які реформи пропонують експерти
Серед можливих реформ розглядається кілька варіантів:
- перехід до голосування кваліфікованою більшістю у сфері зовнішньої політики;
- створення Європейської ради безпеки, яка могла б швидше реагувати на кризові ситуації;
- запровадження посади міністра закордонних справ ЄС замість нинішнього формату дипломатичної служби.
До такої структури також можуть залучити партнерів ЄС, зокрема Велику Британію, Норвегію та Ісландію.
Основна проблема — політична воля
Попри різні ідеї реформ, більшість експертів сходяться на думці, що головною перешкодою залишається не структура Євросоюзу, а відсутність політичної волі країн-членів.
Як зазначив один із високопоставлених дипломатів ЄС, жодна інституційна реформа не працюватиме, якщо принцип одностайності залишиться основою ухвалення зовнішньополітичних рішень.
