Адміністрація Дональда Трампа перейшла до активної фази «дипломатії дедлайнів». Як стало відомо 8 лютого 2026 року, Білий дім встановив амбітну мету — досягти остаточного припинення вогню та підписання мирної угоди між Україною та РФ до початку літа.
Стратегія «Мир до виборів»
За даними NBC News та заявами президента Володимира Зеленського, поспіх Вашингтона має чітке політичне підґрунтя. Головним чинником є наближення проміжних виборів до Конгресу США у листопаді 2026 року.
Червень 2026: Кінцевий термін, до якого Білий дім прагне отримати «дипломатичну перемогу».
Березень 2026: Бажана дата підготовки проєкту мирної угоди за результатами переговорів в Абу-Дабі та Маямі.
Травень 2026: Обговорюється можливість проведення в Україні загальнонаціонального референдуму та виборів (хоча Київ називає ці терміни нереалістичними).
Читайте також: Дипломатія у формі: Трамп залучив генералів Пентагону до переговорів щодо України та Ірану
Методи тиску: Чому Україна в зоні ризику?
Експерти зазначають, що Трамп використовує перевірений метод — створення штучного цейтноту. Однак цей підхід несе нерівномірні ризики:
Важелі впливу: США мають значно більше інструментів тиску на Київ (військова допомога, фінансова стабільність), ніж на Москву.
Територіальні поступки: За даними медіа, американські посередники Стів Віткофф та Джаред Кушнер пропонують «креативні» варіанти, як-от вільні економічні зони на Донбасі, що фактично передбачають тривалу втрату контролю над територіями.
Енергетичне перемир’я: Трамп тисне на сторони щодо взаємного припинення ударів по критичній інфраструктурі, що Україна підтримала, але РФ продовжує ігнорувати.
Новий майданчик — Маямі
Наступний раунд тристоронніх переговорів (Україна–США–РФ) заплановано вже на наступний тиждень у Маямі. Володимир Зеленський підтвердив участь української делегації, зазначивши, що Київ наполягатиме на справедливому мирі, попри намагання США прискорити процес за всяку ціну.
Важливо: Західні аналітики, зокрема ISW, скептично оцінюють шанси на «швидкий мир» у червні, оскільки Кремль досі не демонструє готовності до реальних компромісів, а лише використовує паузи для перегрупування.
