Переговори в Абу-Дабі, які мали стати прологом до масштабної мирної угоди в березні, наштовхнулися на жорстку позицію Кремля щодо енергетики. Як повідомило агентство Reuters 7 лютого 2026 року, Росія офіційно відхилила пропозицію США щодо передачі Запорізької АЕС під міжнародний контроль.
Американський план: Статус «нейтрального менеджера»
Адміністрація Дональда Трампа запропонувала модель, яка мала б зняти ядерну напругу в регіоні:
Повний контроль Вашингтона: США (або міжнародний консорціум під їхнім егідою) беруть на себе технічне управління станцією.
Справедливий розподіл: Вироблена електроенергія мала б розподілятися між Україною та РФ (або окупованими територіями) за прозорою схемою.
Проте Москва категорично відкинула цей варіант, наполягаючи на збереженні станції у своїй юрисдикції. У Кремлі цинічно пропонують Україні купувати енергію із ЗАЕС за «низькими цінами», що Київ розцінює як легалізацію окупації.
Позиція Києва: Спільне управління — це не мир
Офіційний Київ займає не менш жорстку позицію. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що жодна форма спільного управління з агресором на українському об’єкті не є прийнятною.
«Питання ЗАЕС — це питання безпеки та суверенітету. Будь-які спроби змусити нас купувати власну енергію у загарбника — це абсурд», — зазначають у дипломатичних колах України.
Чому це важливо саме зараз?
Питання ЗАЕС у лютому 2026 року стало таким же складним, як і питання кордонів.
Березневий дедлайн: Дональд Трамп розраховує на підписання рамкової угоди до кінця березня 2026 року. Відсутність прогресу щодо атомної станції ставить ці терміни під загрозу.
Енергетична криза: В умовах виснаження української енергосистеми після зимових обстрілів, потужності ЗАЕС є критичними для відновлення економіки.
Ядерні ризики: МАГАТЕ продовжує звітувати про мінування території станції та небезпечні експерименти окупантів із підключенням об’єкта до російської мережі.
Підсумки Абу-Дабі-2
Другий раунд тристоронніх переговорів (Україна — США — Росія), що завершився 5 лютого, показав, що сторони готові домовлятися лише про гуманітарні аспекти. Єдиним реальним досягненням став масштабний обмін полоненими (157 на 157). Питання територій та ЗАЕС залишаються «червоними лініями», які жодна зі сторін поки не готова перетнути.
Наступний раунд консультацій запланований на кінець лютого, проте без зміни позиції Москви щодо деокупації станції дипломатичний прорив виглядає малоймовірним.





