Путін та Сі Цзіньпін, ймовірно, були не зовсім серйозними, обговорюючи безсмертя, але їхні ідеї про трансплантацію органів як шлях до необмеженого довголіття не відповідають сучасному науковому консенсусу. Медичні експерти зазначають, що хоча трансплантація рятує життя, вона має значні ризики та обмеження, а сама по собі не є “квитком” до вічного життя.
Чому трансплантація не дарує безсмертя?
Трансплантація органів є складною і ризикованою процедурою. Кожна така операція — це лотерея, адже пацієнт щоразу лягає під ніж, що є серйозним випробуванням для організму.
Тривалість життя органів: Навіть успішно пересаджені органи мають обмежений термін служби. Наприклад, нирка від померлого донора функціонує в середньому 15-20 років, а серце — близько 15 років. Для продовження життя знадобиться повторна трансплантація, яка несе додаткові ризики.
Довічні ліки: Пацієнти з пересадженими органами змушені все життя приймати імуносупресанти — потужні ліки для запобігання відторгненню. Ці препарати мають серйозні побічні ефекти, включаючи підвищений артеріальний тиск і ослаблення імунної системи, що робить людину вразливою до інфекцій.
Наукові прориви та реальні перспективи
Науковці активно працюють над альтернативними шляхами для вирішення проблем трансплантації, але їхня мета — лікування, а не безкінечне продовження життя.
Ксенотрансплантація: Вчені досліджують можливість використання генетично модифікованих органів тварин, зокрема свиней, для пересадки людям. За допомогою технології редагування генів CRISPR, вони видаляють свинячі гени та додають людські, щоб органи краще приживалися. Хоча експерименти з пересадкою серця та нирок уже проводились, пацієнти згодом померли.
Вирощування органів: Іншим перспективним напрямом є вирощування нових органів із власних стовбурових клітин пацієнта. Це дозволило б уникнути проблем з відторгненням, але наразі науковці можуть створювати лише невеликі фрагменти органів, а не повноцінні функціональні органи.
Прогнози щодо тривалості життя
Попри всі наукові досягнення, експерти скептично ставляться до можливості прожити 150 років. Професор Ніл Маббот зазначає, що максимальна межа для людини, ймовірно, становить близько 125 років, оскільки наше тіло з віком стає менш стійким і здатним до відновлення. Найстаршою підтвердженою людиною була Жанна Кальман, яка прожила 122 роки.
Тож, замість прагнення до безкінечного довголіття, що супроводжуватиметься постійними хворобами та операціями, науковці радять зосередитися на подовженні років здорового та активного життя.
