Верховна Рада готується до ухвалення законопроєкту, що має врегулювати оподаткування операцій з криптовалютою. Документ передбачає оподаткування доходів фізичних осіб за ставкою 18% ПДФО та 5% військового збору, а також встановлює правила для криптокомпаній. Однак, питання щодо головного регулятора ринку залишається відкритим, що може знову відкласти повну легалізацію.
Податкова політика: що зміниться?
Запропонований законопроєкт, який має ухвалити Верховна Рада, прагне врегулювати податкові аспекти операцій з віртуальними активами, прирівнявши їх до операцій з цінними паперами.
- Для фізичних осіб: Оподаткуванню підлягатиме лише позитивний фінансовий результат від продажу криптоактивів за традиційні (фіатні) гроші. Ставка податку становитиме 18% ПДФО та 5% військового збору. При цьому збитки можна буде переносити на наступні податкові періоди, а прибуток, що не перевищує мінімальну зарплату, не оподатковуватиметься.
- Для юридичних осіб: Доходи від операцій з віптоактивами включатимуться до загального фінансового результату, з якого сплачується 18% податку на прибуток. Операції з віртуальними активами звільняються від ПДВ, за винятком NFT.
- Правила та штрафи: Законопроєкт вимагає від криптокомпаній реєстрації в Україні та подання звітності. За порушення передбачено значні штрафи, хоча в перехідний період (2026-2029 роки) їхній розмір буде меншим.
Проблема регулятора
Незважаючи на прогрес у податковій сфері, головне питання залишається невирішеним: хто регулюватиме ринок віртуальних активів? Законопроєкт не дає чіткої відповіді, пропонуючи покласти ці обов’язки на Національний банк або інший орган, визначений Кабміном. Ця невизначеність є основною перешкодою для повної легалізації, оскільки НБУ не виявляє бажання брати на себе цю ношу, а НКЦПФР поки що не має достатніх інституційних можливостей.
- Читайте також: Как безопасно обменять криптовалюту
Інші важливі аспекти
Законопроєкт також вносить зміни в інші закони, що стосуються крипторинку:
- Права власності: Володіння криптоактивами буде вважатися законним, а право власності підтверджуватимуть криптографічні ключі.
- Фінансовий моніторинг: Транзакції на суму понад 45 тис. грн підлягатимуть обов’язковій ідентифікації, що відповідає міжнародним стандартам протидії відмиванню коштів.
- Реклама: Будуть встановлені вимоги до реклами віртуальних активів, що заборонятиме маніпулювання ринком та обіцянки нереалістичних доходів.
Перспективи та ризики
Хоча представники криптоіндустрії позитивно оцінюють рух у бік легалізації, вони зауважують, що до другого читання законопроєкт потребує вдосконалення. Зокрема, існують побоювання щодо обмежень на обіг деяких популярних токенів, зареєстрованих в офшорних юрисдикціях (наприклад, USDT), що може зменшити доступність активів для українських інвесторів. Оскільки законодавці не схильні до поспішних рішень, не виключено, що запланована дата набуття чинності законом — 1 січня 2026 року — може бути перенесена.
