Туреччина, яка після повномасштабного вторгнення РФ стала критично важливим покупцем російської нафти (другим після Індії), у листопаді 2025 року значно зменшила обсяги імпорту основного експортного сорту Росії — Urals.
🎯 Вплив американських санкцій
Основною причиною скорочення стало посилення західних обмежувальних заходів:
Падіння імпорту: Поставки нафти Urals до Туреччини скоротилися приблизно на 100 000 барелів на добу порівняно з жовтнем, знизившись до близько 200 000 барелів на добу.
Санкційний тиск: Скорочення пов’язане з санкціями США проти таких гігантів, як “Лукойл” та “Роснєфть”. Ці обмеження звузили можливості турецьких нафтопереробних заводів працювати з російськими постачальниками.
Заборона ЄС: Додатковим стимулом до диверсифікації є запланована на кінець січня 2026 року заборона ЄС на закупівлю палива, виробленого з російської нафти.
Читайте також: Туреччина припиняє програму підтримки ліри
🌍 Нові напрямки: Казахстан та Ірак
Турецькі НПЗ активно шукають альтернативні марки нафти, схожі за якістю до Urals.
Казахстанський CPC Blend: Туреччина різко збільшила імпорт CPC Blend (хоча вона завантажується в російському порту, її обсяг в основному казахстанський і не підпадає під санкції). У листопаді імпорт сягнув 105 000 барелів на добу — найвищий показник з лютого 2024 року.
Іракська Basrah: Також зросли закупівлі іракської нафти.
Хоча Туреччина успішно диверсифікує поставки, можливості для альтернативних закупівель на середземноморському ринку залишаються обмеженими. Це робить ситуацію на ринку нафтопереробки для Туреччини досить напруженою.
