У ніч з 13 на 14 вересня 2025 року Україна здійснила масштабну атаку безпілотниками на Кірішський нафтопереробний завод (КІНЕФ) у місті Кіріші Ленінградської області Росії, що є одним із ключових об’єктів енергетичної інфраструктури країни-агресора. Удар, який став частиною стратегічної кампанії Збройних Сил України (ЗСУ) проти нафтових потужностей РФ, призвів до зупинки переробного блоку, що забезпечує 40% потужностей заводу – близько 20 мільйонів тонн нафти на рік, або 400 тисяч барелів на добу. Пожежа, спричинена уламками дронів, була оперативно ліквідована, жертв чи постраждалих немає. Ремонт обладнання може тривати до місяця, але завод планує компенсувати втрати, піднявши продуктивність інших секцій до 75% номінальної потужності. Атака, підтверджена Генштабом ЗСУ, викликала резонанс і може вплинути на економіку Росії, обмеживши фінансування війни.
Хронологія та деталі атаки
Атака розпочалася близько 00:30 за московським часом 14 вересня, коли десятки українських безпілотників атакували об’єкти в кількох регіонах Росії. Кіріші, розташовані за 110 км від Санкт-Петербурга та 800 км від кордону з Україною, стали однією з головних цілей. Російська протиповітряна оборона (ППО) збила щонайменше три дрони над районом, але уламки впали на території КІНЕФ, спричинивши локальну пожежу на одному з переробних блоків. За словами губернатора Ленінградської області Олександра Дрозденка, вогонь швидко загасили, а виробничі об’єкти зазнали “незначних” пошкоджень. Однак джерела в нафтовій індустрії повідомили, що ключовий блок, який відповідає за переробку 40% сировини, тимчасово виведено з ладу.
Генеральний штаб ЗСУ офіційно підтвердив операцію, заявивши: “Успішний удар по Кірішському НПЗ послаблює економічні можливості ворога”. Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні підкреслив: “Кожен удар по нафтових об’єктах РФ – це ефективні санкції, які обмежують фінансування війни. Дякую ЗСУ за точність”. Місцеві жителі Кіріші повідомляли про гучні вибухи, спалахи та дим над заводом, а відео з місця подій, поширені в Telegram-каналах, показують полум’я та звуки сирен. Це друга атака на КІНЕФ у 2025 році: у березні Головне управління розвідки (ГУР) уже завдавало удару, але без значних наслідків.
Кірішський НПЗ: значення та масштаби
КІНЕФ, що належить компанії Surgutneftegaz, є одним із двох найбільших нафтопереробних заводів Росії, поряд із Омським НПЗ. Завод переробляє 17,7 млн тонн сирої нафти на рік (355 тис. барелів на добу), що становить 6,4% загальної переробки країни. У 2024 році він обробив 17,5 млн тонн, забезпечуючи паливом як внутрішній ринок (зокрема, військові потреби), так і експорт до країн Азії та Африки. КІНЕФ спеціалізується на виробництві дизельного пального, бензину та авіаційного гасу, а його розташування в північно-західному регіоні робить його стратегічно важливим для постачання до портів Балтії.
Пошкоджений блок, за оцінками, відповідає за переробку до 8 млн тонн нафти щорічно. Його зупинка скорочує загальну продуктивність заводу на 25-30%, що може вплинути на постачання пального в регіоні та експортні контракти. Для компенсації Surgutneftegaz планує наростити роботу інших секцій, але це може призвести до перевантаження обладнання та зниження якості. Ремонт, за оцінками експертів, коштуватиме $50-100 млн і триватиме 3-4 тижні, залежно від доступності запчастин, які ускладнені санкціями.
Економічні та стратегічні наслідки
Атака на КІНЕФ – частина ширшої кампанії ЗСУ, спрямованої на підрив економіки РФ через удари по нафтогазовій інфраструктурі. З серпня 2025 року Україна атакувала щонайменше 10 НПЗ, включаючи об’єкти в Самарі, Рязані та Краснодарі, що скоротило переробні потужності РФ на 17% (1,1 млн барелів/добу). Кіріші – найвіддаленіша ціль, що демонструє зростання дальності українських дронів (понад 800 км). Це ускладнює логістику для російської армії, яка залежить від пального, та зменшує доходи від експорту, які у 2024 році склали $180 млрд.
Економічний ефект для РФ може бути значним: втрата 25% потужностей КІНЕФ коштуватиме $500-700 млн за місяць через скорочення експорту та внутрішні дефіцити. У Росії вже фіксують нестачу бензину в окремих регіонах, а ціни на пальне зросли на 5-7% з початку року. Санкції Заходу, включаючи відключення від SWIFT та обмеження на обладнання, ускладнюють ремонт і модернізацію. Водночас РФ намагається компенсувати втрати через бартер із Китаєм та Індією (наприклад, пшениця на авто), але це не вирішує системних проблем.
Для України атака – це не лише військовий, а й економічний удар по ворогу. Зеленський наголосив: “Кожен НПЗ, що горить, – це менше грошей на ракети”. Міжнародна спільнота підтримує: НАТО назвало удари “законною самообороною”, а ЄС обіцяє нові санкції проти російських НПЗ. Проте Росія може відповісти ескалацією, наприклад, ударами по українській інфраструктурі.
- Читайте також: Україна обмежує імпорт дизельного пального з Індії: усі партії перевірятимуть у лабораторіях
Реакція суспільства та медіа
На платформі X (колишній Twitter) атака стала топ-темою 14-16 вересня. Користувачі активно діляться відео вибухів і хвалять ЗСУ: “Дрони дістали Кіріші – це шедевр!” (@UA_Warrior). Дехто жартує: “Путін казав, що економіка росте, але НПЗ горять” (@PatriotUA). Російські пабліки, навпаки, звинувачують Україну в “тероризмі”, але визнають проблеми: “Паливо дорожчає, ремонт затягується” (@RusOilNews). Аналітики прогнозують зростання цін на нафту на 1-2% через скорочення поставок.
Місцеві жителі Кіріші скаржаться на тривожність через вибухи, але офіційна пропаганда РФ применшує масштаби, стверджуючи, що “все під контролем”. Українські пабліки, як-от Telegram-канал Генштабу, публікують зведення: “КІНЕФ – стратегічна ціль, удар успішний”. Опозиційні російські джерела, як Astra, підтверджують пошкодження та критикують ППО: “Дрони долетіли до серця Росії”.
Перспективи та контекст
Атака на КІНЕФ – найсерйозніший удар по нафтопереробці РФ у 2025 році, що демонструє технологічний прогрес українських дронів. З початку року ЗСУ атакували 15% нафтових потужностей РФ, що змусило Кремль перекидати ресурси на захист об’єктів. Це послаблює економіку, яка, попри заяви Путіна про “зростання швидше за G7”, перебуває в рецесії з інфляцією 8-10%. Міжнародні санкції, включаючи мита США на Індію за торгівлю з РФ, посилюють тиск.
Для України це успіх, але ризики зростають: Росія може посилити обстріли цивільних об’єктів, як це було в Запоріжжі 16 вересня (13 поранених, 1 загиблий). Подальші удари ЗСУ по НПЗ плануються, але залежатимуть від поставок дронів і розвідданих ГУР. Ситуація залишається динамічною: нові атаки чи відповідь РФ можуть змінити баланс. Для оновлень стежте за офіційними зведеннями ЗСУ та заявами Surgutneftegaz.
