Візит Володимира Путіна до Китаю, запланований для участі в саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС) та відзначення 80-ї річниці завершення Другої світової війни, набуває нового геополітичного значення. Вперше з моменту повномасштабного вторгнення в Україну російський президент прибув до свого головного союзника не як ізольований лідер, загнаний в кут західними санкціями, а як рівноправний учасник глобальної політики, щойно після зустрічі з президентом США.
Зустріч із Дональдом Трампом на Алясці, де Путін переконав його відмовитися від нових санкцій, розглядається як особистий тріумф, який зміцнює його позиції на міжнародній арені. У Пекіні, де його чекає не лише Сі Цзіньпін, але й лідери інших антизахідних країн, Путін прагне продемонструвати, що спроби США вбити клин між Росією та Китаєм приречені на провал.
Непорушний союз: чому “безмежна дружба” стає міцнішою
Експерти вважають, що глибина російсько-китайського партнерства недооцінена Заходом. Навіть якщо Трамп скасує частину санкцій, Росія не відвернеться від Китаю, оскільки цей союз ґрунтується на кількох ключових факторах:
- Ідеологічна єдність: Обидві країни виступають проти західного лібералізму та кидають виклик американській гегемонії.
- Економічна взаємодоповнюваність: Росія є важливим постачальником сировини, а Китай — промисловим і технологічним гігантом. Після відходу західних компаній, Китай став головним покупцем російських енергоресурсів та постачальником автомобілів і товарів.
- Стратегічні інтереси: Китай виграє від географічної глибини Росії, що посилює його позиції. Обидві країни є ядерними державами та постійними членами Ради безпеки ООН.
Особливу роль у зміцненні зв’язків відіграють особисті стосунки між Путіним і Сі, які мають спільне минуле та схожі погляди на авторитарне управління, відстоювання національних інтересів та несприйняття інакомислення.
Загроза для Заходу: “вісь автократій”
Саміт ШОС стане найбільшим з моменту його заснування та покликаний продемонструвати світу, що існує реальна альтернатива західній моделі світового порядку. На цьому параді, крім Путіна та Сі Цзіньпіна, також будуть присутні лідери Ірану та Північної Кореї. За словами експертів, ця зустріч може стати першим самітом “осі автократій”, що підкреслить роль Китаю як провідної авторитарної держави.
Хоча такий союз може бути недовговічним через різні цілі та недовіру між учасниками, він, безсумнівно, зміцнює позиції Пекіна та Москви, підриваючи зусилля Заходу. При цьому в самій Росії зростає занепокоєння щодо “асиметричних” відносин, де РФ сприймається як “сировинний придаток” і ринок збуту для Китаю. Однак, незважаючи на це, в російському суспільстві Китай все більше сприймається як “паличка-рятівниця” в протистоянні зі США.
