Україна досягла значного дипломатичного успіху в перемовинах із Міжнародним валютним фондом. Після візиту до Києва очільниці Фонду Крісталіни Георгієвої МВФ погодився скасувати низку жорстких попередніх умов (prior actions), які були необхідні для запуску нової кредитної програми на $8,1 млрд.
Що змінилося для українського бізнесу та громадян?
Найголовніша поступка стосується оподаткування приватних підприємців. Уряд зміг відстояти модель, яка мінімізує тиск на малий бізнес:
ПДВ для ФОП: Обов’язкове запровадження податку на додану вартість тепер матиме високий поріг — 4 млн грн. Це найвищий рівень у Європі, що дозволить двом третинам українських ФОПів уникнути нових податкових зобов’язань.
Відтермінування реформ: Питання мит на посилки, податку для цифрових платформ (Google, Netflix тощо) та збереження військового збору після війни перенесено на період після затвердження програми Радою директорів МВФ.
Консолідований закон: Уряд готує єдиний законопроєкт, який об’єднає всі ці податкові зміни, замість того, щоб ухвалювати їх окремо.
Читайте також: Історичний максимум євро: Нацбанк опустив курс гривні до нових мінімумів
Нова кредитна програма: цифри та терміни
Нова програма на $8,1 млрд (яка є частиною ширшого пакета підтримки, погодженого у листопаді 2025 року) буде розглянута Радою директорів МВФ найближчим часом.
«Ми довели, що в умовах війни не можна запроваджувати надмірно жорсткі фіскальні заходи, які можуть загальмувати відновлення економіки. МВФ почув наші аргументи щодо захисту малого бізнесу», — зазначила перша віце-прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Чому це важливо саме зараз?
Пом’якшення позиції МВФ відбувається на тлі складної ситуації в енергетиці та зростання цін, про що раніше повідомляв НБУ. Можливість зберегти спрощену систему оподаткування для більшості підприємців стане критично важливою для виживання внутрішнього ринку у 2026 році.
