Ораторське мистецтво з’явилося в давнину і досі залишається шанованою професією та престижним заняттям. Саме володіння промовою дозволяє людині довести свою правоту, привернути увагу громадськості та донести до людей якісь ідеї. Більшість сучасних успішних бізнесменів, політиків, журналістів і навіть викладачів досягли визнання завдяки своїм ораторським здібностям. Опанувати вміння ораторського мистецтва може кожен, хто пройшов спеціальні курси риторики. У процесі навчання людина засвоює основи риторики, безпрограшні прийоми та інші професійні фішки.
Хто такий промовець?
Оратором називають людину, яка вміє говорити красиво і переконливо, голос якої змушує оточуючих її слухати. Для ораторського мистецтва також важливими є психологічні знання, які дозволяють правильно впливати на публіку, викликати в неї потрібні емоції. Дехто вважає, що вміння гарно говорити – це вроджений дар, доступний лише одиницям. Однак ораторський талант є в кожній людині, і при достатньому бажанні та зусиллях будь-хто може досконало опанувати навичку гарного мовлення. У поняття успішного публічного виступу входить таке:
- Цілеспрямованість — той, хто говорить, отримує віддачу від публіки у вигляді емоцій, вигуків, питань, схвалення.
- Особлива техніка монологу – застосування психологічних та риторичних хитрощів, робота з мімікою та жестами.
- Ефективність – кожне вимовлене оратором слово викликає потрібний йому ефект, заради якого промовлялася мова.
Щоб зробити свій виступ максимально ефектним та красивим, професійні оратори дотримуються наступних правил:
- Виступ повинен мати певну структуру, бути розбитий на блоки, щоб слухачам було простіше сприймати та запам’ятовувати інформацію.
- Мова має бути грамотною, без слів-паразитів та необґрунтованих пауз, щоб оратора було приємно слухати.
- Усі факти мають бути правдивими, не можна маніпулювати публікою за допомогою брехні, інакше можна втратити авторитет та повагу.
- Виступ має бути в міру емоційним та сухим, щоб утримати увагу слухачів та не викликати у них негативних емоцій.
- Мова має бути лаконічною та ємною — уваги слухачів не вистачить на довгі та громіздкі пропозиції, повні води.
Особливу увагу варто приділити початку та кінцю виступу – грамотно побудований початок допомагає привернути увагу публіки, а закінчення дозволяє підбити підсумки сказаного та закріпити у пам’яті слухачів основні моменти.
Під час підготовки виступу слід уважно вивчити особливості аудиторії — їх вік, статеву та національну приналежність, рівень освіти. З людьми треба говорити зрозумілою їм мовою, щоб викликати емпатію та донести основні ідеї.
За дотримання всіх зазначених правил будь-який виступ буде успішним і дозволить оратору досягти своїх цілей.
Що таке риторика?
Ця наука з’явилася ще за часів Стародавню Грецію і означає «мистецтво говорити». Риторика ділиться на кілька різновидів:
Політична – виступи у публіцистичному стилі. Її мета – переконати населення у правильності певних політичних рішень.
Юридична — застосовується адвокатами на судових засіданнях, дає змогу грамотно аргументувати свою позицію та захистити невинних.
Військова — спрямована на мотивацію солдатів до боротьби, нагадуючи їм про почуття обов’язку та любові до рідної країни.
Педагогічна – спрямована на появу учнів інтересу до предмета, уміння правильно донести знання.
Дипломатична — дає змогу залагодити міжнародні конфлікти, вирішити спірні питання та вирішити зовнішні політичні завдання держави.
Існують й інші види, залежно від цілей та сфери діяльності оратора.
Структура ораторського мовлення
Підготовка до виступу – дуже важливий етап. Від якості підготовки залежить успіх виступу, тому він має являти собою цілу композицію:
Вступ. У цій частині необхідно привернути увагу публіки, налагодити з нею контакт і викликати інтерес до проблеми, що піднімається.
Основна частина. Тут оратор наводить свої аргументи, підкріплює їх доказами, щоб переконати всіх у правильності своєї позиції.
Висновок – підбиття підсумків сказаного, заклик до публіки.
При цьому виступ не повинен бути сухим і шаблонним — важливо зберігати індивідуальність, щоб надати своїм словам впізнаваність та популярність.
