Україна, що перебуває у стані повномасштабної війни, не лише ефективно обороняється, а й вражає світ темпами розвитку свого оборонно-промислового комплексу (ОПК). Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловила глибоке захоплення тим, як країна “з нуля” розробила власні безпілотники та балістичні ракети. Цей успіх, оплачений кров’ю та цивільними жертвами, став не лише ключовим фактором виживання, а й потужним драйвером економіки.
За даними експертів, за два роки виробництво зброї в Україні зросло вдесятеро, досягнувши майже $10 мільярдів у 2024 році. ОПК забезпечив третину приросту української економіки, що є безпрецедентним показником. Це стало можливим завдяки значному збільшенню державного замовлення та активній участі приватних компаній, які працюють за стандартами НАТО.
Переваги “Оборонної долини” та інвестиційний потенціал
Український ОПК створює не просто зброю, а цілу “екосистему інновацій, робочих місць та інвестицій”, як зазначає Олексій Дорогань з BRDO. Його переваги:
- Технологічність: Сектор стимулює розвиток суміжних галузей, таких як IT, електроніка та машинобудування.
- Гнучкість та швидкість: Фахівці пропонують передові інженерні рішення та скорочені цикли виробництва.
- Реальний досвід: Уся продукція проходить перевірку в умовах сучасного бою, що забезпечує високу конкурентоспроможність.
- Конкурентна собівартість: Виробляти зброю в Україні дешевше, ніж у багатьох країнах НАТО.
Попри це, українські зброярі вказують на головну проблему — брак коштів. Середня завантаженість підприємств становить лише 30%, а експорт, що міг би залучити додаткові інвестиції, залишається обмеженим через воєнний стан та бюрократичні перешкоди.
“Данська модель”: шлях до співпраці з Європою
Розвиток ОПК також має відчутний вплив на зовнішню політику. Як зазначає Бенедикт Франке з Мюнхенської безпекової конференції, Україна перетворилася з “споживача безпеки” на “її виробника”. Інвестиції в українське виробництво зброї розглядаються європейськими країнами як внесок у власну безпеку.
Ключовим механізмом співпраці стала так звана “данська модель”, за якою іноземні уряди фінансують закупівлі зброї безпосередньо в українських виробників. Данія першою впровадила цю схему, і згодом до неї приєдналися інші країни, зокрема Німеччина та Нідерланди. За цією моделлю було виділено понад $1 мільярд на виробництво дронів та ракет.
Цей підхід дозволяє уникнути бюрократії, прискорити постачання та побудувати довіру. Водночас для його повноцінної роботи потрібна командна робота з боку української влади, а також вирішення системних проблем, таких як захист інтелектуальної власності та бронювання фахівців.
Раніше повідомлялося, що Європа рекордно нарощує оборонні потужності: що відбувається на виробництвах.
