На початку 2026 року Китай спровокував глобальний ажіотаж на ринку срібла, різко наростивши імпорт дорогоцінного металу. За даними Bloomberg, за перші два місяці року країна закупила понад 790 тонн срібла.
Зокрема, у лютому імпорт сягнув майже 470 тонн — це рекордний показник для цього місяця за всю історію спостережень.
Причини: сонячна енергетика і інвестори
Головними драйверами попиту стали два фактори:
- виробники сонячних панелей, які активно використовують срібло у виробництві
- роздрібні інвестори, що масово скуповують злитки
Промисловість намагається встигнути до 1 квітня — дати скасування податкових пільг на експорт, що стимулює виробників нарощувати обсяги.
Водночас населення переходить на срібло як доступнішу альтернативу золоту.
Ринок реагує різкою волатильністю
На тлі підвищеного попиту ціни на срібло на початку року зросли приблизно на 70%, після чого різко скоригувалися.
Попри це, фізичне споживання в Китаї залишається високим, а запаси на біржах — знижуються, що посилює тиск на ринок.
Арбітраж і глобальні наслідки
Значні обсяги срібла надходять у Китай через Гонконг, де трейдери використовують різницю між локальними та міжнародними цінами.
Премії на срібло в регіоні сягали до 8 доларів за унцію, що значно перевищує звичайні рівні.
Попри це, глобальний ринок, зокрема у Лондон, поки уникає дефіциту завдяки припливу металу після попереднього скорочення запасів.
Срібло замість золота
У китайському місті Шеньчжень срібні злитки стали одним із найпопулярніших інвестиційних активів.
Причина — різниця в цінах: якщо золото торгується на рівні близько 5000 доларів за унцію, то срібло — близько 70 доларів.
Це робить срібло доступнішим для масового інвестора.
Ознаки перегріву ринку
Втім, експерти попереджають про можливий перегрів. З наближенням скасування податкових пільг попит з боку виробників сонячних панелей почав знижуватися.
У короткостроковій перспективі пропозиція може перевищити попит, що вже відображається у зменшенні кількості покупців фізичних злитків.
