24 лютого 2026 року Україна відзначає четверті роковини повномасштабного вторгнення. Попри колосальний тиск на фронті, енергетичний терор та дипломатичні маневри у Вашингтоні, країна не лише тримає оборону, а й диктує нові правила ведення війни у ХХІ столітті.
Технологічний злам: війна «скляних ниток» та рибальських сіток
Сьогоднішня лінія фронту на Донеччині мало нагадує класичні битви минулого. За словами міжнародного редактора BBC Джеремі Бовена, війна еволюціонувала у протистояння технологій. Головною зброєю стали FPV-дрони, які тепер керуються не через радіосигнал, а за допомогою надтонких оптоволоконних кабелів. Це робить їх невразливими для систем радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Цікавим елементом оборони стали звичайні рибальські сітки. Протягом кілометрів доріг на сході вони підвішені на шестиметрових стовпах. Цей простий бар’єр, переданий рибалками з Шотландії та інших країн Європи, заплутує пропелери дронів-камікадзе, рятуючи життя в цивільних і військових авто. Україна і Росія сьогодні — найдосвідченіші армії світу в операціях безпілотників, що змушує НАТО переглядати власні військові доктрини.
Дипломатичний фронт: Зеленський проти «недалекоглядності» США
На тлі боїв на Сході розгортається не менш запекла політична боротьба. Адміністрація Дональда Трампа через своїх емісарів (Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа) продовжує тиснути на Київ, вимагаючи «швидкого миру».
Проте Володимир Зеленський у своїх останніх інтерв’ю називає віру в те, що Путін зупиниться після захоплення Донбасу, «недалекоглядною». Президент наголошує:
«Нам не потрібна пауза. Нам потрібен кінець війни. Росія використає будь-яке припинення вогню лише для переозброєння».
Мешканці міст-фортець Слов’янська та Краматорська підтримують цю позицію. Для них відмова від територій — це не мир, а зрада за сценарієм Мюнхенської змови 1938 року.
Соціальна ціна: виснаження та віра в перемогу
Війна залишається всепоглинаючою. Офіційно озвучена цифра у 55 000 загиблих героїв — лише частина трагедії, адже тисячі вважаються зниклими безвісти. Мобілізація стає дедалі складнішим викликом, оскільки «сарафанне радіо» розносить розповіді про надважкі 100-денні зміни в окопах.
Попри це, Україна відновлює свій ОПК, виробляючи власні далекобійні ракети, та адаптується до життя під постійними атаками на енергетику. Як зазначають очевидці в евакуаційних центрах Лозової, Росія прагне поставити націю на коліна через холод і темряву, але отримує лише похмуру рішучість чинити опір.
Підсумок: Україна у 2026 році — це країна, де поєднуються футуристичні дрони та архаїчні окопи, політичний тиск союзників та незламна воля народу. Чотири роки війни довели: перемогти націю, яка зробила свій вибір на користь свободи, неможливо навіть за допомогою масованих обстрілів.
