У сучасному світі існує необмежений резерв інформації, якою цікавиться людина у своєму повсякденному житті: акції у супермаркетах, афіші кінотеатрів, курси валют, розклад авіарейсів і т.д. Існує й така інформація, якою ми користуємось кожен день і вона дуже впливає на наше життя: корегує, а іноді повністю кардинально змінює наші плани, «диктує» нам, що одягати… Звісно ж, це погода!
У сучасному світі існує необмежений резерв інформації, якою цікавиться людина у своєму повсякденному житті: акції у супермаркетах, афіші кінотеатрів, курси валют, розклад авіарейсів і т.д. Існує й така інформація, якою ми користуємось кожен день і вона дуже впливає на наше життя: корегує, а іноді повністю кардинально змінює наші плани, «диктує» нам, що одягати… Звісно ж, це погода!
Проте не всі замислювались над тим, що від неї залежить функціонування майже всіх галузей економіки, тобто життєдіяльність людини певною мірою підпорядковується погодним умовам. Також дуже часто небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища завдають шкоди здоров’ю людини, а іноді й позбавляють найціннішого – життя.
Щоб оцінити сучасний стан метеорології та дізнатися, наскільки проблема кліматичних змін є актуальною в межах нашого регіону, ми зустрілися із заступником начальника Запорізького обласного центру з гідрометеорології Тетяною Сорокіною.
– Як ви вважаєте, чи є проблема клімату та його змін актуальною в регіоні?
– На різних конференціях, присвячених темі сучасних проблем, особливе місце посідає проблема клімату, адже вона є дуже актуальною і останні мінімум 25 років відчувається особливо гостро. Раніше кліматологи і метеорологи стверджували, що в основному перенесення повітряних мас здійснюється із заходу на схід через вплив океану, проте останнім часом тенденція така, що збільшилась кількість меридіональних переміщень з півдня, південного-заходу.
Мабуть, багатьом відомо, що на території України за останні півстоліття температура зросла на 1-2 градуси, збільшилась вологість, кількість, частота й інтенсивність несприятливих погодних явищ, і такі, на перший погляд, незначні зміни мають несприятливий, а іноді й катастрофічний характер. Наприклад, підвищення температури влітку обумовлює появу суховіїв, посушливих періодів – це негативно впливає як на сільськогосподарські культури, так і на здоров’я людини.
– Чи можемо ми якимось чином вплинути на погодні умови?
– Я вважаю, цю проблему треба не тільки досліджувати, а й шукати ідеї, розробляти конкретні чіткі плани, переліки заходів щодо того, як пристосуватися до життя у таких кліматичних умовах. Треба не впливати на погоду, а пристосовувати себе, свою діяльність у різних сферах, особливо у сільському господарстві, до цих змін. Краще мінімізувати антропогенне втручання і на законодавчому рівні розробити заходи задля того, щоб жити в злагоді з природою.
Наприклад, при надмірному підвищенні температури у літній період – кондиціювання, зрошення для рослин і т.д. Також для сільського господарства треба розробляти нові, більш посухостійкі сорти культур. У зимовий період необхідно слідкувати за ЛЕП, вчасно замінювати старі і непридатні дроти, доглядати за деревами. Тобто знати, які можуть бути наслідки погодних умов, характерних для нашого регіону, і завчасно готуватися до них, щоб мінімізувати кількість жертв і збитків.
– Як впливають географічні особливості нашої області на формування погоди?
– Наш регіон займає сприятливе географічне положення, особливо завдячуючи впливу Азовського моря. Проте певні особливості створюють незручності і складнощі прогнозування. Це полягає в неоднорідності території: на півдні – узбережжя моря, на півночі – суцільна рівнина, на сході територія межує з Донецьким кряжем, де відбувається формування сильних вітрів. На півдні теж, через зміну моря суходолом, відбувається посилення вітру. Також різниця суходолу і моря спричиняє перепад температур. Наприклад, влітку на узбережжі моря прохолодніше, ніж у центральній частині області, а взимку навпаки – тепліше.
– Як відомо, на території Запорізької області у різних її частинах функціонує 8 метеостанцій. Чому було обране саме таке розташування?
– Коли обирають місце для організації метеостанції на суші, намагаються охопити територію як мінімум в межах сітки 100/100. На морі бажано мати буйкову метеостанцію, проте не завжди є така можливість. Проте чим більше метеостанцій, тим кращі і якісніші дані, а як наслідок – прогнози. Наприклад, у Канаді і багатьох інших розвинених країнах функціонує велика кількість автоматичних метеопостів, що без участі людини збирають дані і передають до метеостанцій.
– Як би ви оцінили стан метеослужби в Україні на прикладі Запорізької області? Чи є тенденція розвитку?
– Прогрес не стоїть на місці, і метеорологія не є виключенням. Якщо порівнювати її 30 років тому і зараз, стан значно покращився! Робота синоптиків полегшена, а якість покращена в декілька разів, адже з’явилися нові методи і можливості: впровадження нових засобів зв’язку пришвидшило процес передачі даних, новітні комп’ютерні технології дають змогу працювати з більш детальною інформацією. Проте метеорологія в Україні має чимало проблем… Усі економічні труднощі ми відчуваємо на собі, основна – нестача коштів. Адже метеослужба є бюджетною організацією і залежить від державного фінансування.
Дуже актуальною і наболілою є проблема зламаного метеолокатора в аеропорту Запоріжжя. В Україні таких приладів усього 5, вони були впровадженні у 90-х роках минулого століття, і на сьогоднішній день більшість у несправному стані. Метеолокатори мають величезне значення, бо не тільки виявляють тип і поведінку метеоявищ, а й дозволяють відстежувати процеси всередині кожного з них. Загалом, роль метеорології недооцінена як з боку населення, так і з боку влади. Можливо, через це її проблеми вирішуються дуже повільно.
– Але, якщо підсумувати, клімат в області став більш сприятливим і комфортним?
– Я вважаю, що так сказати можна, але в певний період року і для певної сфери діяльності людини. Адже, наприклад, зимовий період найнебезпечніший для авіації, а літній – навпаки, дуже сприятливий. Для сільського господарства «найжорсткішим» є літньо-осінній період, а от зима не завдає значної шкоди. Для людини ж кожна пора року небезпечна по-своєму. Однак все одно варто стимулювати розвиток метеослужб та правильно реагувати на прогнози погоди.
Катерина ВАЖНЕНКО
