Послаблення гривні поступово перетворюється на один із важливих чинників, що впливають на вартість товарів і послуг в Україні. Коли національна валюта втрачає позиції щодо долара та інших іноземних валют, дорожчає не лише готова імпортна продукція. Зростають витрати українських підприємств, які закуповують за кордоном сировину, техніку, запчастини, паливо та обладнання.
У підсумку валютні коливання можуть пройти весь шлях від імпортера і виробника до кінцевого покупця.
У липні річна інфляція в Україні становила 7,7%, тоді як у червні цей показник дорівнював 7,2%. За місяць споживчі ціни збільшилися на 0,3%.
Чому Україна настільки залежить від курсу валют
Українська економіка значною мірою залежить від імпорту.
За оцінками, наведеними колишнім головою Ради НБУ Богданом Данилишиним, приблизно 50% споживчих витрат пов’язані з імпортними товарами. Близько 30% матеріальних витрат виробників також формуються за рахунок імпортної продукції.
Через це навіть ті товари, які виробляються в Україні, не завжди повністю захищені від коливань валютного курсу.
Наприклад, українське підприємство може виготовляти продукцію всередині країни, але купувати за кордоном обладнання, запчастини, хімічні компоненти, упаковку чи паливо. Якщо імпорт дорожчає через девальвацію, підприємство отримує додаткові витрати.
Згодом це може відобразитися на кінцевій ціні.
Таким чином формується своєрідний девальваційно-інфляційний ланцюг: слабша гривня робить імпорт дорожчим, витрати бізнесу зростають, а частина подорожчання перекладається на споживачів.
Енергія та виробничі витрати посилюють проблему
Валютний фактор діє одночасно з іншими причинами зростання цін.
Український бізнес продовжує працювати в умовах війни, дорогих енергоресурсів, проблемної логістики та підвищених ризиків.
За наведеними даними, за рік ціни промислових виробників зросли приблизно на 40%, а вартість енергоносіїв збільшилася ще суттєвіше.
Якщо підприємству доводиться більше витрачати на електроенергію, паливо, транспортування та закупівлю сировини, зберігати колишню собівартість продукції стає дедалі складніше.
Саме тому інфляція в Україні, на думку Данилишина, значною мірою формується через зростання витрат, а не лише через надмірний попит населення.
Продукти, паливо та транспорт формують основний інфляційний тиск
Найбільш помітним для українців залишається подорожчання повсякденних товарів і послуг.
Понад половину інфляційного тиску, за наведеними оцінками, формує продовольча група. Значна частка також припадає на автомобільне паливо та транспорт.
У липні серед чинників прискорення інфляції були зміни тарифів на водопостачання та подорожчання транспортних послуг.
Водночас ситуація з окремими товарами може суттєво відрізнятися. Частина продуктів дешевшає через сезонність або збільшення пропозиції, тоді як інші категорії демонструють різке зростання цін.
Тому загальний показник інфляції формується під впливом одразу кількох процесів.
Великий торговельний дефіцит створює проблему для економіки
Додатковим фактором ризику залишається значна різниця між обсягами українського імпорту та експорту.
Україна потребує великої кількості іноземних товарів, водночас можливості експорту обмежені війною, логістичними проблемами та іншими економічними чинниками.
Дефіцит зовнішньої торгівлі доводиться покривати за рахунок валютних надходжень і міжнародної фінансової підтримки.
Така залежність робить стабільність гривні особливо важливою для внутрішніх цін.
Якщо курс національної валюти знижується, імпорт автоматично стає дорожчим. А за високої частки імпортної продукції цей ефект поступово поширюється на значну частину економіки.
Чому висока облікова ставка не вирішує всіх проблем
Традиційно центральні банки використовують процентні ставки для боротьби з інфляцією.
Підвищення ставки робить кредити дорожчими та стримує споживчий попит. Це може бути ефективним, коли ціни зростають переважно через надмірну кількість грошей в економіці.
Проте нинішня українська інфляція має іншу специфіку.
Значну роль відіграють війна, руйнування інфраструктури, дорогі енергоносії, залежність від імпорту, валютні коливання та зростання виробничих витрат.
За таких умов надто дороге кредитування може не стільки знижувати інфляцію, скільки обмежувати можливості бізнесу інвестувати у виробництво та адаптуватися до нових економічних умов.
Саме тому Богдан Данилишин пропонує більше уваги приділяти стимулюванню пропозиції та розширенню виробничих можливостей економіки.
Що може допомогти знизити інфляційний тиск
Одним із ключових завдань для України залишається зменшення залежності від імпорту та розвиток власного виробництва.
Для цього бізнесу потрібен доступ до фінансування, можливість відновлювати пошкоджені підприємства та вкладати кошти в нові виробничі потужності.
Чим більше товарів вироблятиметься всередині країни, тим меншим буде вплив валютних коливань на кінцеву вартість продукції.
Водночас швидкого вирішення проблеми очікувати складно. На ситуацію впливатимуть хід війни, стан енергетичної системи, обсяги міжнародної допомоги, ситуація з експортом, валютним ринком та світовими цінами.
Послаблення гривні вже зараз стає важливим каналом передачі зовнішніх економічних проблем у внутрішні ціни. І чим вищою залишається залежність від імпорту, тим сильніше українські споживачі відчуватимуть коливання валютного курсу у власних гаманцях.
Раніше повідомлялося Чому банкнота 2000 грн не вплине на інфляцію — пояснення НБУ.
