Україна стоїть на порозі однієї з наймасштабніших податкових реформ за останні роки. Уряд презентував законопроєкт, який уже встиг отримати неофіційну назву «великий податковий закон». Документ містить ключові зміни, що мають не лише наповнити бюджет, а й виконати зобов’язання перед МВФ — партнером, без якого фінансова стабільність країни залишається під загрозою.
Попри те, що формально ухвалення змін очікується вже найближчим часом, їх фактичне впровадження планують із 2027 року. Але навіть ця відстрочка не знижує градусу дискусій — адже йдеться про непопулярні рішення, які торкнуться мільйонів українців.
Податки для онлайн-заробітку: нові правила гри
Окремий блок реформи стосується доходів із цифрових платформ — від сервісів на кшталт таксі чи доставки до маркетплейсів і контент-платформ. Формально новий податок не вводять, але держава нарешті хоче зробити те, що давно прописано в законі — змусити платити податки з таких доходів.
Втім, підхід змінюється: замість стандартних 18% ПДФО пропонується пільгова ставка у 5%. Разом із військовим збором це становитиме 10%. Адміністрування перекладуть на самі платформи — вони автоматично утримуватимуть податки, позбавляючи користувачів потреби подавати декларації.
Це спрощення має вивести з «тіні» значну частину ринку, де сьогодні обертаються мільярди гривень.
ФОПи і ПДВ: болюча реформа для малого бізнесу
Найбільше обговорень викликає інша ініціатива — обов’язкове запровадження ПДВ для частини підприємців. Якщо річний дохід ФОПа перевищує 4 млн грн, він автоматично стане платником ПДВ.
Для бізнесу це означає не лише додаткове податкове навантаження, а й складнішу звітність, ризики блокування накладних і більше бюрократії. Саме тому підприємці активно критикують цю норму, називаючи її потенційно «вбивчою» для малого бізнесу.
Уряд, зі свого боку, пояснює: це вимога євроінтеграції та спосіб боротьби зі схемами ухилення від податків.
- Читайте також: МВФ Назвав Умови Нової Програми Фінансування для України: Вимагають Бюджет, Податки та Гарантії Донорів
«Вічний» військовий збір і нові податки на посилки
Ще одна зміна — фактичне закріплення військового збору на рівні 5% на постійній основі. Якщо раніше він вважався тимчасовим заходом на період війни, тепер його хочуть залишити і після її завершення.
Також уряд пропонує скасувати пільгу на безмитне ввезення посилок до 150 євро. Це означає, що покупки з-за кордону можуть подорожчати через необхідність сплачувати ПДВ та мито. Виняток залишать лише для невеликих безкоштовних відправлень від родичів.
Ціна питання: 60 млрд грн і підтримка партнерів
За підрахунками Мінфіну, нові податкові правила можуть приносити бюджету близько 60 млрд грн щороку. Ці кошти критично важливі — вони дозволять фінансувати соціальні програми, оборону та, головне, зберегти співпрацю з МВФ.
А без цієї співпраці Україна ризикує втратити доступ і до інших міжнародних ресурсів, включно з фінансуванням від ЄС.
Чи є шанс на ухвалення
Попри всі аргументи уряду, доля законопроєкту залишається невизначеною. Депутати не поспішають підтримувати непопулярні рішення, особливо на тлі соціальних виплат і програм підтримки населення.
Тож головна інтрига найближчих місяців — чи зможе влада переконати парламент і суспільство, що підвищення податків — це не лише вимога партнерів, а й необхідний крок для економічного виживання країни.
