Попри екстремальні морози, лютий 2026 року на лінії зіткнення залишається «гарячим». Російська армія продовжує масштабні наступальні операції, намагаючись скористатися перевагою в живій силі. Проте, за даними аналітиків Deep State, темпи просування окупантів у січні впали вдвічі порівняно з кінцем 2025 року, а на низці напрямків звіти російського Генштабу суттєво розходяться з реальністю. 

Куп’янська аномалія: Де закінчуються звіти і починаються факти?

Ситуація навколо стратегічного залізничного вузла Куп’янськ-Вузловий стала найбільш суперечливою точкою на мапі. Керівник Генштабу РФ Валерій Герасимов заявив про «взяття» міста, проте факти свідчать про інше:

  • Стан на місцях: Українські військові публікують відео з центру Куп’янська-Вузлового, де панує відносна тиша, а бійці пересуваються без касок.

  • Оточення: Насправді російські підрозділи, які зуміли прорватися в місто раніше, самі опинилися в оточенні. Спроби деблокувати їх поки що безуспішні.

  • Загроза: Військовий оглядач Костянтин Машовець попереджає, що ворог накопичує сили біля Курилівки (4,5 км від міста), намагаючись відновити контроль над плацдармом на річці Оскіл.

Слов’янськ: «Негативний рекордсмен»

Найбільш тривожна динаміка на початку лютого спостерігається на Слов’янському напрямку. За даними Deep State, саме тут зафіксовано найбільші територіальні втрати ЗСУ відносно кількості ворожих штурмів.

  • Мета ворога: Росія прагне прорватися до Лимана та форсувати Сіверський Донець, щоб вийти на «пояс фортець» — Слов’янсько-Краматорську агломерацію.

  • Оцінка ISW: Інститут вивчення війни вважає малоймовірним швидке захоплення Слов’янська. Окупантам знадобиться ще кілька місяців підготовки та значні підкріплення, щоб наблизитися до основних українських укріпрайонів.

Читайте також: Трамп визнав завершення «енергетичного перемир’я»: реакція на масований удар РФ 3 лютого

Новий виклик: Балістичний терор та «війна Старлінків»

Лютий 2026 року став періодом зміни тактики російських ракетних ударів.

  1. Рекорд балістики: У січні РФ застосувала рекордну кількість ракет «Іскандер-М» та північнокорейських KN-23 (91 одиниця). Крилаті ракети відійшли на другий план, оскільки балістику значно важче збивати без систем Patriot.

  2. Блокування Starlink: Важливим успіхом України стало обмеження швидкості роботи терміналів Starlink до 100 км/год. Це зробило неможливим використання супутникового зв’язку на російських дронах («Шахедах» та «Італмасах»), якими ворог намагався керувати в режимі онлайн у глибині українського тилу.

Запоріжжя та Новопавлівка: Позиційні бої

На півдні активність ворога зосереджена біля Степногорська та Гуляйполя. Тут тривають виснажливі артилерійські дуелі, проте значних проривів оборони ЗСУ не зафіксовано.

Підсумок: Російське командування намагається видати бажане за дійсне, звітуючи про захоплення міст, які залишаються під контролем України. Проте тиск на Слов’янському та Куп’янському напрямках вимагатиме від ЗСУ не лише стійкості, а й нових технологічних рішень для протидії масованим балістичним ударам.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поделиться
Категорії:Політика