Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прохолодно відреагував на пропозицію свого колеги по політичній родині Манфреда Вебера щодо створення об’єднаних європейських сил під спільним прапором для забезпечення миру в Україні після завершення бойових дій.
Суть дискусії: Вебер vs Мерц
Ініціатива Вебера: Лідер Європейської народної партії (ЄНП) виступив у Брюсселі з ідеєю, що миротворча місія в Україні може стати фундаментом для створення повноцінної «європейської армії». На його думку, війська під прапором ЄС стали б символом захисту демократії.
Реакція Мерца: Канцлер ФРН вважає, що зараз Європа має набагато нагальніші проблеми. Основними пріоритетами він назвав:
Зміцнення власної обороноздатності кожної країни.
Підвищення конкурентоспроможності європейської промисловості.
Уникнення складних юридичних процесів щодо зміни договорів ЄС, які необхідні для створення спільної армії.
Читайте також: “Вирішальний 2026 рік”: Фрідріх Мерц закликає Європу до нової сили та самостійності
Чому Німеччина вагається?
Хоча на саміті в Парижі (6 січня 2026 року) Мерц не виключав участі Бундесверу в моніторингу режиму припинення вогню, він послідовно наголошує на двох аспектах:
Провідна роль НАТО: Мерц, як і Генсек НАТО Марк Рютте, побоюється дублювання функцій Альянсу. Безпека Європи має спиратися на перевірені структури НАТО, а не на нові експериментальні військові утворення ЄС.
Політична складність: Створення єдиних збройних сил 27 країн-членів потребує консенсусу, якого наразі немає (зокрема через опозицію Угорщини та внутрішні дебати в самій Німеччині).
Контекст: «Коаліція рішучих»
Варто зауважити, що на початку січня Німеччина, Франція, Велика Британія та США підтвердили готовність надати Україні «жорсткі та юридично зобов’язуючі гарантії безпеки». Проте формат цієї присутності — чи це будуть національні контингенти під егідою НАТО, чи «коаліція охочих» — залишається предметом гострих дискусій.
Цитата: «Вступ України до ЄС 1 січня 2027 року неможливий, так само як і швидке створення армії ЄС. Ми маємо бути реалістами та фокусуватися на силі, яку маємо зараз», — Фрідріх Мерц.
