Дискусія про українських біженців у Німеччині загострилася на тлі внутрішніх міграційних дебатів та зростання популярності ультраправих. Це призвело до значних змін у системі підтримки.
1. Політичний тиск та заклик до ЗСУ
Головним каталізатором дискусії стало рішення України наприкінці серпня 2025 року дозволити виїзд молодим чоловікам віком від 18 до 22 років.
Динаміка прибуття: Кількість заявок на захист від цієї групи зросла від 100 до приблизно 1000 на тиждень (за даними жовтня).
Заява канцлера: Канцлер Фрідріх Мерц (ХДС/ХСС) публічно закликав президента Зеленського “подбати про те, щоб молоді чоловіки з України не приїжджали до Німеччини у все більшій кількості, а служили своїй країні“.
Позиція консерваторів (ХДС/ХСС): Політики, як-от прем’єр Баварії Маркус Зьодер, наполягають, що українські чоловіки повинні негайно працевлаштуватись або захищати батьківщину.
2. Реформа соціальних виплат: Ключові зміни
Заплановані урядом зміни зачеплять усіх українців, що прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року.
| Зміна | Деталі |
| Зменшення виплат | Новоприбулі українці будуть переведені з Bürgergeld (€563 на місяць) на пакет допомоги за законом про надання допомоги шукачам притулку. Виплати зменшаться на €120. |
| Медичне страхування | Новоприбулі більше не будуть охоплені обов’язковим медичним страхуванням. Медичне забезпечення обмежиться базовим пакетом. |
| Працевлаштування | Працездатних українців зобов’яжуть активніше шукати роботу. |
| Органи опіки | Новоприбулими більше не опікуватимуться центри зайнятості (джобцентри), а управління соціального забезпечення, що може знизити рівень інтеграційної підтримки. |
Набрання чинності: Нововведення мають набути чинності 1 липня 2026 року, але діятимуть заднім числом – з квітня 2025-го. За оцінками, реформа торкнеться понад 80 тисяч осіб.
3. Критика реформи
Зміни викликали критику, навіть усередині коаліції:
Міністерка праці Барбель Бас (СДПН) назвала зменшення допомоги помилковим кроком, наголошуючи, що справжня інтеграція базується на мовних курсах та підтримці зайнятості через джобцентри.
Федеральне агентство з праці побоюється, що вихід українців на ринок праці уповільниться через зменшення контактів із джобцентрами.
“Зелені” та місцеве самоврядування заявляють, що реформа не призведе до суттєвої економії, але створить вищий адміністративний тягар і додаткові витрати для муніципалітетів.
Раніше повідомлялося, що Німеччина планує збільшити фінансову допомогу Україні до понад $13 млрд у 2026 році.
