Українські зброярі активно розвивають новий клас ударних безпілотних апаратів – “мідлстрайки” (middle strike), які мають стати ефективною альтернативою для ураження російських цілей в оперативно-тактичній глибині (30–200 км) на тлі дефіциту ракет HIMARS та посилення ворожого РЕБ.
Що таке “Мідлстрайк” і чим він відрізняється
“Мідлстрайк” є чимось середнім між FPV-дроном (коротка дистанція) і “діпстрайком” (стратегічні об’єкти за сотні кілометрів).
Ключова відмінність:
- Діпстрайк (як FP-1, “Лютий”) наводиться лише по GPS.
- Мідлстрайк підтримує зв’язок з оператором на дальності понад 30 км, що дозволяє візуально наводитися на ціль, підтверджувати ураження та працювати в умовах сильного протидії.
Ці дрони здатні нести різні типи бойової частини вагою до 100 кг. Їхнє масове застосування має повторити “ефект HIMARS” – змусити росіян відтягнути штаби, логістику та військову техніку далі від лінії фронту.
Основні цілі та приклади застосування
Пріоритетними цілями для мідлстрайків є: штаби, логістичні вузли, засоби РЕБ/РЕР і ППО, розташовані за десятки кілометрів.
Повідомлення про їхнє застосування з’явилися у 2023 році, але повноцінна робота розпочалася лише з осені 2024 року. Зараз мідлстрайки вже стали окремим класом БПЛА у Силах оборони.
- Читайте також: Сполучені Штати розповіли про додаткові HIMARS для України
Приклади українських мідлстрайків:
- “Рубака” / “Хакі”: Здатні літати до 200 км, уражають РЛС, ППО, вертольоти та літаки (застосовуються ГУР).
- “Булава” та RAM-2X: Використовуються на дистанціях до 100 км, мають високу керованість і системи донаведення (БЧ до 5 кг).
- FP-2 (конверсія): Перероблений з далекобійного FP-1. Летить до 200 км, але здатний переносити БЧ до 100 кг для знищення великих цілей (наприклад, БЧ ОФАБ-100-110-ТУ).
Виклики: Масштабність та фінансування
Незважаючи на технологічний успіх, українські виробники не можуть покрити весь попит військових. Brave1 визначив розвиток ударних БПЛА масового застосування одним із пріоритетів, аби досягти часткової заміни РСЗВ.
Головні проблеми:
- Державне замовлення: До осені 2024 року держава майже не звертала уваги на розробку і закупівлю таких засобів. Навіть успішні розробки, як-от дрон “Булава”, не отримали держконтракту, і фінансуються країнами-партнерами.
- Бойові частини: Існує потреба у створенні стандартизованих і технологічно ефективних БЧ вагою 40–50 кг, а не лише в адаптації старих радянських боєприпасів.
- Протидія РЕБ: Головною загрозою є російський РЕБ та дрони-перехоплювачі, що вимагає використання захисних CRPA-антен і тактики польотів на наднизькій висоті.
Українські військові ставлять амбітну мету – створити систему, яка дозволить проводити масовані та системні удари. За словами командувача Сил безпілотних систем Мадяра, СБС прагне розширити так звану “кілзону” в тилу ворога. Для цього необхідно виготовляти “хоча б 1000 бортів на місяць”.
