На валютному ринку України знову зростає напруга через позицію Міжнародного валютного фонду (МВФ), який під час переговорів про нову програму співпраці тисне на Національний банк України (НБУ), вимагаючи активніше девальвувати гривню, – пише gromrady.org.ua.
1. Секрет стійкості гривні та докір МВФ
Незважаючи на війну та рекордний торговельний дефіцит ($29,6 млрд за січень-вересень 2025 року, імпорт значно перевищує експорт), гривня демонструє неабияку стійкість, коливаючись близько позначки 41,7–42 грн за дол.
Режим “керованої гнучкості” НБУ: Регулятор офіційно дозволяє курсу рухатися під впливом ринкових факторів, але покриває “структурний дефіцит валюти”, продаючи золотовалютні резерви. З початку року обсяги цих інтервенцій становили $26 млрд.
Позиція МВФ: Фонд, який завжди наполягав на ринковому курсоутворенні, вважає, що курс утримується штучно, і вимагає активнішої девальвації.
Контраргументи НБУ:
- Міжнародна допомога: Стабільність обґрунтована великими надходженнями від міжнародних партнерів. З початку 2025 року уряд отримав $37 млрд кредитів та грантів, що більш ніж достатньо для покриття торговельного дефіциту. НБУ називає це “платою за послугу безпеки”.
- Немає дисбалансів: На відміну від 2022 року, наразі різниця між готівковим та офіційним курсами майже відсутня, що свідчить про відсутність суттєвих дисбалансів на ринку.
2. Плюси та мінуси девальвації
МВФ аргументує необхідність поступового ослаблення гривні перевагами для Державного бюджету, який на 2026 рік розраховувався за курсом 45,7 грн/дол.
| Переваги девальвації (Аргументи МВФ) | Недоліки девальвації (Аргументи НБУ та експертів) |
| ↑ Збільшення доходів бюджету: Вищий курс дає більші номінальні надходження від ПДВ на імпорт та конвертації міжнародної допомоги. | ↑ Збільшення видатків бюджету: Зростають видатки на придбання критично важливих нееластичних товарів (зброя, газ, електроенергія). |
| ↓ Скорочення імпорту: Зростання ціни імпорту може зменшити його обсяги, запобігаючи накопиченню зовнішніх дисбалансів. | ↑ Зростання видатків на борг: Більшість держборгу номінована в іноземній валюті, що збільшить витрати на його обслуговування. |
| ↑ Посилення конкурентоспроможності експорту: Слабша гривня робить українські товари дешевшими на зовнішніх ринках. | ↑ Вища інфляція: Зростання цін на імпортні товари може похитнути довіру громадян до заощаджень у гривні. |
| Підготовка до скорочення допомоги: Поступова девальвація готує економіку до умов, коли міжнародна допомога може скоротитися. | Політично непопулярний крок: Особливо в умовах війни та невизначеності. |
Експерти також зазначають, що значна частина поточного імпорту є нееластичною (військові, інвестиційні товари, енергоресурси), і курс на неї суттєво не впливає.
3. Прогнози курсу
Незважаючи на тиск МВФ, НБУ почувається впевнено, оскільки вплив курсового фактора на доходи бюджету був некритичним (зокрема, через сприятливий курс євро, який є основним джерелом торгівлі та допомоги).
Опитані аналітики очікують, що НБУ дотримуватиметься політики стриманої девальвації:
- Найближчим часом: Очікується стабільний ринок у коридорі 41,5–42 грн/дол.
- Кінець 2025 року (Прогноз): Прогнози консолідуються навколо позначок 42–43 грн/дол.
“З огляду на важливість недопущення різких коливань курсу ми очікуємо курс гривня/долар на рівні 43 в кінці цього року“, – вважає директор департаменту аналітичних досліджень “Райффайзен банку” Олександр Печерицин.
Раніше повідомлялося, що Уряд зберіг ціни на електроенергію для населення на зиму: 4,32 грн/кВт⋅год до кінця квітня 2026 року.
