Історія запорізького ветерана Артема Гришка — це приклад незламності та жаги до життя. Він втратив обидві ноги під час виконання бойового завдання поблизу Авдіївки, але не тільки повернувся до повноцінного життя, а й надихає багатьох своєю силою духу.
Шлях до фронту і важке поранення
До повномасштабного вторгнення Артем займався барною справою. 24 лютого він одразу пішов до тероборони, а згодом отримав повістку і приєднався до 53-ї окремої механізованої бригади. Служив у взводі протитанкових керованих ракет, пройшовши шлях від солдата до лейтенанта. Воював у Бахмуті та понад рік тримав позиції під Авдіївкою.
Тяжке поранення Артем отримав, коли вивозив побратимів та поранених піхотинців з напівоточення. Машина, якою він керував, підірвалася на протитанковій міні, що призвело до подвійної ампутації ніг. За словами ветерана, він був морально готовий до такого, тому не впав у відчай.
- Читайте також: Запорожец попал под поезд и выжил
Нове життя: IT та вейкбординг
Після тривалого лікування та реабілітації Артем Гришко повернувся додому і почав будувати життя заново. Він активно займається протезуванням і вже навчився впевнено пересуватися без тростини.
Ветеран освоює нову професію в ІТ-сфері і захопився екстремальними видами спорту. Він спробував вейкбординг (поєднання елементів серфінгу та сноубордингу) і стрільбу з лука, доводячи, що інвалідність не є перешкодою для активного життя.
“Та людина, яка хоче продовжувати жити, вона зробить усе, щоб жити далі. І я хотів би передати хлопцям, які падають духом: не варто! Життя не закінчується – треба працювати!” — говорить Артем.
Історія Артема Гришка — це потужне нагадування про те, що незламність духу є головною рушійною силою у подоланні найважчих випробувань.
