Український банківський сектор у 2026 році демонструє суперечливу динаміку: на тлі рекордного зростання доходів чистий прибуток різко скоротився. За підсумками січня–лютого банки заробили 17,78 млрд грн, що на 36,4% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. 

Водночас цей показник залишається третім найвищим за останнє десятиліття, що свідчить про загальну стійкість системи, попри фінансовий тиск.

Рекордні доходи, але ще більші витрати

Згідно з даними Національний банк України, загальні доходи банків зросли на 20,5% — до історичного максимуму у 105,8 млрд грн. Основними джерелами прибутків залишаються:

  • процентні доходи (зокрема від ОВДП та депозитних сертифікатів),
  • комісійні платежі,
  • операції з валютою та цінними паперами.

Однак зростання витрат виявилося ще більш стрімким — +47,1% до 88 млрд грн. Це повністю нівелювало позитивний ефект від збільшення доходів.

Що “з’їло” прибутки банків

Ключовими факторами падіння чистого прибутку стали:

  • Податки: банки сплатили 17,3 млрд грн (+161% р/р)
  • Процентні витрати: збільшення виплат за депозитами
  • Адміністративні витрати: зростання витрат на персонал та IT
  • Резерви: відрахування зросли на 468% — до 5,7 млрд грн
  • Комісійні витрати: платежі міжнародним платіжним системам

Найбільший удар по прибутковості завдало саме різке зростання фіскального навантаження.

50% податок — головна причина обвалу

Вирішальним фактором стала зміна податкової політики. Відповідно до закону №14097, у 2026 році для банків знову запроваджено підвищену ставку податку на прибуток — 50% (проти 25% у 2025 році).

Крім того, фінансовим установам заборонили враховувати збитки минулих років при розрахунку податку. Це різко збільшило суму обов’язкових платежів до бюджету.

За оцінками Міністерство фінансів України, це рішення має принести державі додатково 15–23 млрд грн у 2026 році.

Банки заробляють не на кредитах

Структура доходів показує, що банки продовжують орієнтуватися на безризикові інструменти. Значна частина прибутку формується за рахунок:

  • державних облігацій (ОВДП),
  • депозитних сертифікатів НБУ,
  • процентів за вже виданими кредитами.

Це означає, що реальне кредитування економіки не є основним драйвером зростання.

Що це означає для економіки

Ситуація створює подвійний ефект:

  • з одного боку, держава отримує більше податкових надходжень;
  • з іншого — банки втрачають стимули до активного кредитування бізнесу та населення.

У перспективі це може уповільнити економічне відновлення, адже фінансовий сектор стає менш зацікавленим у ризикових, але необхідних для економіки операціях.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поделиться
Категорії:Економіка