Ці заяви Дональда Трампа від 3 лютого 2026 року викликали справжній ажіотаж, адже вони вказують на новий етап кулуарної дипломатії. Після тристоронніх зустрічей в Абу-Дабі, Трамп не лише оголосив про тимчасову тишу, а й натякнув на масштабніший прорив.
Ось ключові деталі та аналіз того, що відбувається за лаштунками.
❄️ “Енергетичний тиждень”: Що відомо на зараз?
За словами Трампа, він особисто зателефонував Путіну, наголосивши на аномальних морозах (в Україні зараз до -15…-30°C).
Суть домовленості: Путін нібито погодився не атакувати ракетами Київ та інші міста протягом одного тижня.
Позиція України: Володимир Зеленський підтвердив, що питання обговорювалося в Еміратах, але наголосив: “Ситуація зараз уночі та цими днями це покаже”.
Зміна тактики: Станом на 3 лютого зафіксовано, що РФ дійсно уникає масованих ракетних ударів по енергетиці, проте переключилася на атаки логістики (як-от вчорашній удар по автобусу з шахтарями в Тернівці та сьогоднішня атака на тепловоз у Запоріжжі).
Читайте також: Трамп про мирну угоду Зеленського: переговори в Абу-Дабі та територіальні поступки
️ “Хороші новини”: На що натякає Трамп?
Вперше президент США відкрито заявив про прогрес у мирному врегулюванні, використовуючи свій фірмовий оптимістичний стиль:
Дипломатичний трек: Другий раунд тристоронніх переговорів (Україна-РФ-США) в Абу-Дабі був перенесений з 1 лютого на 4–5 лютого. Трамп натякає, що саме ці зустрічі можуть принести результат.
Параметри угоди: За даними інсайдерів, обговорюється формула: “Зупинка атак на українську енергетику в обмін на припинення ударів ЗСУ по російських НПЗ та нафтових танкерах”.
Запорізька АЕС: Також на порядку денному питання повернення контролю або спільного моніторингу ЗАЕС.
⚖️ Скепсис та ризики
Попри “хороші новини”, ситуація залишається вкрай напруженою:
“Затишшя перед бурею”: Військові експерти побоюються, що Росія використовує цей тиждень для накопичення ракет після вичерпання запасів у січневих атаках.
Вимоги РФ: Кремль продовжує вимагати повного виходу ЗСУ з Донбасу (встановлено дедлайн до квітня 2026), що є неприйнятним для 52% українців згідно з останніми опитуваннями КМІС.
