Європейські держави намагаються вплинути на майбутній формат переговорів щодо війни в Україні, розуміючи, що ключову роль у можливому діалозі з Москвою можуть відігравати Сполучені Штати.
Франція, Німеччина та Велика Британія, за даними The New York Times, одночасно намагаються прискорити дипломатичний процес і не допустити, щоб США та Росія домовлялися про майбутнє України та європейської безпеки без участі Європи.
Чому Європа хоче відновлення контактів із Москвою
Західні чиновники дедалі більше побоюються, що війна в Україні найближчим часом може стати ще руйнівнішою.
Одним із головних ризиків називають можливе посилення російських атак на критичну інфраструктуру України в зимовий період.
На цьому тлі європейські партнери підштовхують адміністрацію Дональда Трампа до активізації контактів із Москвою.
Водночас у європейських столицях розуміють, що дипломатичні переговори без участі США навряд чи матимуть реальні перспективи.
Саме тому Вашингтон розглядають як головного посередника в потенційному діалозі з Кремлем.
Париж і Берлін формують спільну позицію
За даними джерел The New York Times, Франція та Німеччина відіграють провідну роль у підготовці спільного підходу європейських країн до майбутніх переговорів.
Велика Британія також бере участь у цьому процесі, проте діє більш обережно.
Причиною є прагнення Лондона зберегти стабільні відносини з адміністрацією Трампа та уникнути кроків, які могли б ускладнити координацію між союзниками.
Європейські держави обговорюють механізм, який дозволив би їм бути безпосередніми учасниками майбутніх дипломатичних домовленостей.
Росія не демонструє готовності до діалогу з Європою
Водночас головною проблемою для європейських дипломатів залишається позиція Москви.
За даними NYT, попередні спроби європейських представників встановити або активізувати дипломатичні канали з Росією не викликали значного інтересу з боку Кремля.
Москва поки що не демонструє готовності вести серйозні переговори саме з європейськими країнами.
Це створює ризик того, що основний переговорний процес може відбуватися насамперед між США, Україною та Росією, тоді як європейські держави намагатимуться впливати на нього через координацію з Вашингтоном.
Зимові удари та нова ескалація викликають тривогу
Європейські чиновники та західні аналітики вважають, що найближчі місяці можуть принести нове посилення бойових дій.
Серед основних ризиків називають масштабні атаки Росії на енергетичну та критичну інфраструктуру України.
Також західні співрозмовники допускають можливість додаткового поповнення російської армії після парламентських виборів у РФ.
Йдеться, зокрема, про можливість обмеженої мобілізації, хоча офіційного підтвердження таких планів наразі немає.
Окреме занепокоєння викликає ймовірність подальшої ескалації у відносинах між Росією та НАТО.
Деякі європейські чиновники побоюються, що Кремль може спробувати здійснити кроки, спрямовані на перевірку готовності та єдності Альянсу.
Європа не хоче залишитися осторонь
Головним завданням європейських держав залишається участь у виробленні будь-яких домовленостей, які можуть визначити подальшу долю України та систему безпеки на континенті.
Європейські країни не хочуть опинитися в ситуації, коли ключові рішення будуть ухвалені в результаті двосторонніх контактів Вашингтона та Москви.
Тому Париж, Берлін і Лондон уже зараз намагаються визначити формат власної участі в потенційному переговорному процесі.
