Світовий ринок зерна опинився перед новим ризиком через взаємні удари України та Росії по об’єктах, які забезпечують експорт сільськогосподарської продукції. Якщо атаки продовжаться, поставки пшениці через Чорне море можуть істотно скоротитися.
Про можливі наслідки у своїй колонці для Financial Times попередив директор Центру Карнегі з питань Росії та Євразії в Берліні Олександр Габуєв.
Чорне море залишається ключовим маршрутом
Україна та Росія є одними з найбільших експортерів зерна у світі. Разом вони забезпечують приблизно 27% світового експорту пшениці.
Ключовим маршрутом для значної частини цих поставок залишається Чорне море. Тому пошкодження портів, терміналів, суден та іншої логістичної інфраструктури безпосередньо створює ризики для міжнародного продовольчого ринку.
Останніми місяцями Україна атакує російські судна, пов’язані з перевезенням сільськогосподарських вантажів, а також об’єкти залізничної та портової інфраструктури.
Минулого тижня удари пошкодили всі три зернові термінали в російському Новоросійську. Через цей порт проходить понад 40% російського експорту зерна. Російська влада після цього призупинила експорт до завершення ремонту.
Росія зі свого боку продовжує атакувати українські порти. За оцінкою Габуєва, внаслідок російських ударів були затоплені судна, які прямували до Одеси.
Ціни вже реагують на ризики
Небезпека для світового ринку виникає на тлі інших проблем у сільському господарстві.
Вартість пального та добрив залишається високою, а погодні аномалії впливають на врожаї. Хвилі спеки вже позначилися на сільськогосподарському виробництві в Європі та США.
За даними, наведеними у матеріалі, ціни на пшеницю вже більш ніж на чверть вищі, ніж у 2025 році.
Якщо одночасно скоротиться експорт двох великих виробників, ринок може зіткнутися з дефіцитом пропозиції. Це здатне спричинити подальше зростання вартості зерна та продуктів харчування.
Найбільші ризики для імпортерів
Потенційна зернова криза особливо боляче вдарить по країнах, які залежать від імпортного продовольства.
До найбільших зацікавлених у стабільному постачанні зерна держав належать Єгипет, Туреччина, Саудівська Аравія та ОАЕ. Водночас проблеми з поставками матимуть ширший глобальний ефект і можуть торкнутися Китаю, Індії, Європи та США.
Таким чином, локальні удари по портовій інфраструктурі можуть мати наслідки далеко за межами Чорноморського регіону.
Міжнародна угода може стати виходом
Олександр Габуєв вважає, що міжнародна спільнота повинна спробувати повернутися до механізму гарантування безпечного експорту сільськогосподарської продукції.
Попередній досвід показав, що міжнародне посередництво може дозволити забезпечити рух зернових вантажів навіть під час війни.
На думку експерта, створення міжнародної контактної групи за участю країн, зацікавлених у стабільності продовольчого ринку, могло б допомогти Києву та Москві домовитися про захист торговельних маршрутів.
Такий механізм не означав би завершення війни, але міг би зменшити ризик масштабного шоку для світового ринку продовольства.
Раніше повідомлялося, що Дешеві сири з ЄС тиснуть на український ринок: імпорт молочної продукції різко зріс.
