Урядовці та провладні депутати хизуються раннім ухваленням державного бюджету, однак за святковим фасадом без змін: основна частина загальнонародного пирога-2018 дістанеться олігархам та їх політичним соратникам. Після парламентської бюджетної ночі словосполучення «збалансований бюджет» можна впевнено назвати словом-паразитом урядовців.

Поделиться

Годівниця не скудіє

Урядовці та провладні депутати хизуються раннім ухваленням державного бюджету, однак за святковим фасадом без змін: основна частина загальнонародного пирога-2018 дістанеться олігархам та їх політичним соратникам. Після парламентської бюджетної ночі словосполучення «збалансований бюджет» можна впевнено назвати словом-паразитом урядовців.

Не втомлюючись запевняти громадськість з трибуни, що держбюджет-2018 є «бюджетом розвитку», депутати та уряд легко розширювали видатки та погоджували непрораховані з точки зору фіскального ефекту податкові пільги. Головна підстава такого коригування – зміна макропрогнозу. На початку грудня уряд уточнив прогноз щодо номінального ВВП на 2018 рік та збільшив до 9% показник інфляції. На практиці бюджет традиційно став жертвою забаганок усіх політичних сил. Якими будуть його остаточні показники, стане зрозуміло після перерахунку, який здійснюється за результатами фінального голосування.

Не обійшлося і без конфліктів. Наприклад, між президентом та прем’єром, між окремими політичними силами та навіть між аграрними мільярдерами. Голова комітету з питань податкової політики Ніна Южаніна (БПП) утрималася від голосування за документ, який готував її комітет. Голова бюджетного комітету Андрій Павелко (БПП) його підтримав. Загалом фракція БПП проголосувала так: 68 – за, 43 – не голосували, 12 – утримались. Як пояснив один з депутатів цієї фракції, Володимир Гройсман підставив президента. На фінальній стадії розгляду прем’єр попросив депутатів підтримати поправки Олега Ляшка про звільнення від оподаткування ПДВ та акцизом операцій з імпорту та оренди електромобілів на п’ять років.

Ще одна неузгоджена з членами фракції правка – звільнення від сплати ПДВ з березня 2018 року експорту сої, ріпаку та соняшнику. «Це дасть змогу переробним підприємствам закумулювати прибуток, однак виробники цих культур втратять близько 9 млрд. грн. Особливо погано буде виробникам ріпаку. Якщо соняшнику у нас переробляється близько 90%, то ріпаку – відсотків 15. Решту експортують у ЄС для виробництва біодизелю. Тепер їм це буде невигідно», – пояснив народний депутат Леонід Козаченко з БПП. Хто саме виграє від цієї правки? Найбільший вигодонабувач – це корпорація «Кернел» Андрія Веревського, в якій свою частку має і глава групи "Відродження" Віталій Хомутиннік.

Президент в боргу не залишився. Результат його невдоволення – проведення через Артура Герасимова поправки про обмеження пільг на імпорт електрокарів і неузгоджене з урядом збільшення видатків на оплату праці апарату Верховної Ради на 60 млн. грн., Державному управлінню справами – на 26 млн. грн., Кабміну – на 28,5 млн. грн., Генпрокуратурі – на 400 млн. грн.

Рента стане нижчою. Депутати ввели поняття «нова свердловина». Це свердловина, буріння якої почалося після 1 січня 2018 року. Для нових свердловин встановлені окремі ставки ренти на газ, 12% і 6%, залежно від глибини покладів: до 5 км чи понад 5 км. Пільгову ставку ренти для нових свердловин депутати погодилися не змінювати до 1 січня 2023 року. Рента на газовий конденсат з 1 січня 2018 року знизиться із 45% до 29% та з 21% до 14% залежно від глибини покладів: до 5 км чи понад 5 км.

Також депутати звільнили від оподаткування ПДВ операції з програмною продукцією, суб’єкти космічної галузі, поширили пільгову ставку ПДВ 7% на імпорт ліків, які входять до відповідних державних реєстрів, вилучили квас з підакцизних товарів, розширили випадки застосування нульової ставки акцизного податку при використанні речовин як компонентів для виробництва моторного пального, звільнили платників єдиного податку від сплати авансового внеску при виплаті дивідендів. Видатки на субсидії та комунальні пільги збільшені до 71 млрд грн. Пільги фінансуватимуться з держбюджету, а не з місцевих бюджетів, як передбачалося раніше.

У розпал бюджетних переговорів кошти від спецконфіскату знову опинилися в центрі уваги народних обранців. Спецконфіскат — кошти Януковича, отримані злочинним шляхом. У 2018 році доходи від них заплановані на рівні 4,7 млрд. грн. Мінфін планує витратити їх на оборону — 2,7 млрд. грн., Національну гвардію та Нацполіцію. Ще 2 млрд. грн. підуть на ремонт низки доріг. Однак видатки з коштів від спецконфіскату у 2018 році очікуються в більшому розмірі.

Додамо, що у липні депутати розподілили 11 млрд. грн, але вони так і не були виділені. Мінфін притримав гроші з двох причин. Перша – неготовність нормативної бази для реалізації деяких програм. Друга – збереження коштів у бюджеті дозволяло протягом року скорочувати його дефіцит. Яскравий приклад – розподіл 4 млрд. грн. субвенції на сільську медицину на останньому засіданні уряду. Субвенція була затверджена у липні, а Кабмін розподілив її лише 6 грудня. За три тижні грудня, що залишися до кінця року, регіони не встигнуть їх витратити, і ці гроші будуть перенесені на 2018 рік. Заплановані на 2017 рік видатки на оборону з коштів спецконфіскату також переносяться на 2018 рік.

Медична реформа відкладається. Як мінімум — на півроку. У бюджеті-2018 це виглядає так: видатки на первинну медичну допомогу зменшуються на 5,2 млрд. грн., медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на цю ж суму збільшується. За цим, на перший погляд, малозрозумілим фінансовим маневром ховається відстрочка медичної реформи. Це означає, що в першому півріччі 2018 року принцип фінансування охорони здоров’я буде таким, як зараз. Причина – Національна служба здоров’я, яка повинна опікуватися фінансуванням цієї сфери з початку 2018 року, не запрацює. Річ у тім, що президент досі не підписав закон про медичні фінансові гарантії.

 А ще бюджет-2018 буде змінюватися. Головна причина – плани уряду підвищити у 2018 році мінімальну зарплату з 3 200 грн до 4 100 грн. Коли це відбудеться – невідомо. Міністр соціальної політики Андрій Рева зазначив: «Є лист від президента до уряду, що підвищення мінімальної зарплати відбудеться за результатами перегляду бюджету за три квартали 2018 року. У разі наявності відповідних можливостей ми плануємо ухвалити таке рішення про підвищення мінімільної зарплати з жовтня за підсумками першого кварталу».

 Галина Калачова

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поделиться
Категорії:Style