Систематичні удари українських дронів по російській нафтовій інфраструктурі призвели до серйозної кризи в нафтопереробній галузі країни-агресора. Офіційно російська влада називає дефіцит палива у південних регіонах «тимчасовими труднощами», проте для стабілізації постачань Кремль вже змушений був створити спеціальний антикризовий штаб.
Наслідки ударів для російської економіки
-
Віце-прем’єр РФ Олександр Новак визнав відставання від планових показників видобутку нафти, пояснюючи це «позаплановими ремонтами».
-
В окупаційних адміністраціях Криму та Луганська введено обмеження на продаж бензину.
-
Уряд Росії пішов на безпрецедентний крок, вперше заборонивши вивіз гасу до кінця листопада.
Стратегічна ефективність українських атак
З початку 2026 року Київ зробив ставку на знищення російських НПЗ за допомогою безпілотників. Інтенсивність цих операцій постійно зростає: лише у травні було зафіксовано рекордні 30 атак.
Однією з ключових цілей стала нафтобаза «Грушова», що забезпечує транспортування нафти до чорноморського терміналу «Шесхаріс». Основна мета цієї стратегії — порушити постачання палива для російської армії та скоротити експортні доходи Москви, які безпосередньо фінансують її військові потреби.
Раніше повідомлялося про нафтову петлю для Кремля — як план Трампа щодо Венесуели може обвалити російський Urals до $30.
