Російська армія може змінити структуру своїх повітряних атак проти України. Після того як українські сили значно підвищили ефективність боротьби зі звичайними ударними безпілотниками, Москва почала активніше розвивати швидкісні реактивні дрони.
Йдеться про нові модифікації, які в Росії називають Герань-4 та Герань-5. Їхня головна особливість — використання турбореактивних двигунів, що дозволяє розвивати значно більшу швидкість.
Саме цей фактор може створити новий виклик для української системи протиповітряної оборони.
Швидкість до 600 кілометрів на годину
За оцінками військових експертів, реактивні безпілотники можуть розвивати швидкість приблизно 550–600 кілометрів на годину.
Для порівняння, значна частина зенітних дронів-перехоплювачів, які використовуються для боротьби зі звичайними ударними БпЛА, має меншу максимальну швидкість.
Це означає, що традиційна тактика переслідування цілі може втрачати ефективність.
Однак висока швидкість має і свої обмеження. Під час виконання складних маневрів реактивний дрон може сповільнюватися. Це створює можливості для його ураження, якщо система оборони вчасно виявить ціль та направить перехоплювач.
Росія не відмовляється від звичайних шахедів
Перехід до реактивних безпілотників не означає, що Росія повністю припинить виробництво традиційних ударних дронів.
Навпаки, ворог може використовувати змішану тактику. Одночасна атака повільними та швидкісними БпЛА, а також крилатими й балістичними ракетами дозволяє створювати додаткове навантаження на систему ППО.
Повільні дрони можуть змушувати оборону витрачати ресурси та змінювати позиції, тоді як швидкісні цілі скорочують час, який є у військових для реагування.
Саме комплексне застосування різних типів озброєння може стати основою майбутніх масованих атак.
Виробництво реактивних Гераней має слабке місце
Попри плани Росії, масове виробництво нових безпілотників залежить від доступності реактивних двигунів.
За даними української розвідки, Росія поки що значною мірою залежить від постачання таких двигунів із Китаю. Їхня висока вартість також робить реактивні дрони дорожчими за звичайні ударні БпЛА.
Тому Москва паралельно намагається створити власну виробничу базу.
Якщо Росії вдасться локалізувати виробництво двигунів та інших компонентів, кількість реактивних дронів під час атак може суттєво зрости.
Якою має бути відповідь України
Україні необхідно адаптувати систему оборони до нових характеристик повітряних цілей.
Одним із перспективних напрямків може стати розробка швидкісних зенітних дронів-перехоплювачів. Водночас ставка лише на швидкість не вирішить проблему.
Потрібні також ефективні засоби виявлення, автоматизоване наведення, системи ППО малого радіуса дії та доступні керовані ракети для боротьби з дронами.
Експерти також звертають увагу на можливості авіації, яка може перехоплювати швидкісні повітряні цілі.
Російські реактивні Герані не є так званою непереможною зброєю, однак їхня поява демонструє постійну технологічну адаптацію війни.
Українська ППО вже неодноразово змушувала Росію змінювати тактику застосування ударних дронів. Тепер відповіддю на нову загрозу може стати розвиток дешевих, масових та достатньо швидких засобів перехоплення.
Раніше повідомлялося, що дефіцит ракет Patriot може посилити загрозу балістичних ударів РФ.
