Російська економіка дедалі більше занурюється у кризу. Рекордні воєнні видатки, падіння цін на енергоносії та виснаження Фонду національного добробуту призвели до початку стагфляції — поєднання економічної стагнації та високої інфляції.
Війна з’їдає бюджет і виробництво
З 2021 по 2025 рік оборонні та силові витрати Росії зросли втричі — до близько 20 трлн рублів, що становить понад 9% ВВП і майже половину бюджету країни. При цьому доходи РФ скоротилися через падіння цін на нафту й газ. За січень-липень 2025 року експорт впав на 5,1%, а резерви ФНБ обвалилися з $142 млрд до лише $40 млрд, причому здебільшого в юанях та підсанкційному золоті.
Економічний дисбаланс проявився у різкому зниженні промислового виробництва:
- металургія втратила 3,3%,
- виробництво будматеріалів — мінус 8,2%,
- автомобілів і легкої бронетехніки — мінус 17,8%.
Навіть військово-промисловий комплекс, який отримує значні замовлення, більше не показує стрімкого зростання.
Рекордний дефіцит і падіння рівня життя
За перші вісім місяців 2025 року бюджетний дефіцит РФ сягнув 4,2 трлн рублів, що у чотири рази перевищує показник минулого року. Для його покриття Кремль змушений масово друкувати гроші через облігації та кредити Центробанку. Це розганяє інфляцію, яка фактично сягає 25–30%, тоді як офіційні дані занижені майже утричі.
Росіяни витрачають на товари першої необхідності вже до 86% сімейних бюджетів, а купівельна спроможність зарплат стрімко падає. Водночас воєнні найманці отримують мільйонні доходи, що створює різкий соціальний розрив між тими, хто воює, і рештою населення.
- Читайте також: Через невдачі Кремль спробує змінити стратегію війни
Економічний тупик Кремля
Російський Центробанк намагається стримувати гіперінфляцію високою обліковою ставкою, але водночас змушений друкувати гроші на війну. У результаті грошова маса за чотири роки зросла на 58%, тоді як економіка — лише на 8%. Це класична формула стагфляції, яка загрожує перерости у гіперінфляцію.
Чому Україна стійкіша
Попри величезні воєнні витрати, Україна має принципову перевагу — фінансову допомогу від ЄС та партнерів. Росія ж залишається залежною від Китаю, який користується слабкістю Кремля, скуповуючи сировину за демпінговими цінами.
Фактично час працює проти Москви: санкції, удари по нафтопереробці та розбалансованість бюджету наближають соціально-економічну кризу. Стагфляція та бідність стають прямою розплатою Кремля за агресію проти України.
