У 2025 році рівень бідності в Україні сягнув 41,6% населення. Це означає, що за межею бідності опинилися понад чотири з десяти українців. За рік показник зріс із 37%, а порівняно з 2021 роком фактично подвоївся.
Про це свідчать результати дослідження Світового банку, проведеного на основі регулярного моніторингу ситуації в українських домогосподарствах.
Однією з головних тенденцій стало не лише зростання кількості людей із низькими доходами, а й поглиблення розриву між бідними та заможнішими верствами населення.
Найбідніші українці втратили третину реальних доходів
За даними дослідження, найболючіше економічні проблеми вдарили по найбіднішій п’ятій частині домогосподарств.
Їхні реальні трудові доходи за 2025 рік скоротилися більш ніж на 30%.
У той самий час у більш забезпечених груп населення реальні трудові доходи зросли більш ніж на 10%.
На посилення соціальної нерівності вказує і зростання коефіцієнта Джині до 0,50. У 2024 році він становив 0,44, а у 2023 році – 0,41.
Чим вищий цей показник, тим більшим є розрив у розподілі доходів між різними групами населення.
Зростання цін змушує українців економити на базових потребах
Майже 70% українських родин наприкінці 2025 року заявили, що їхнє матеріальне становище стало гіршим, ніж до початку повномасштабної війни.
Однією з головних причин стало суттєве подорожчання товарів і послуг.
Із 2020 року витрати на житло та комунальні послуги зросли приблизно на 50–70%. Ціни на продукти харчування піднялися приблизно на 70–80%, а в деяких областях – майже на 90%.
Через нестачу власних коштів близько 17% домогосподарств змушені були позичати гроші, щоб забезпечити базові потреби.
При цьому заощадження протягом останніх 30 днів могли робити лише близько 20% українських родин.
Більше третини домогосподарств обмежували свій раціон
Наприкінці 2025 року понад третина українських домогосподарств повідомила про обмежений набір продуктів у своєму раціоні.
Таких родин було 35,4%.
Найскладнішою ситуація була у регіонах, які безпосередньо зазнають обстрілів або перебувають під окупацією. Там обмежений набір продуктів мали 43,5% домогосподарств.
Це свідчить про те, що наслідки війни для рівня життя залишаються особливо відчутними саме у найбільш постраждалих регіонах країни.
Ветерани, люди з інвалідністю та сім’ї з маленькими дітьми залишаються серед найвразливіших
Дослідження також показало значні проблеми із зайнятістю.
Серед людей із тяжкими функціональними обмеженнями рівень зайнятості становив лише 17%, тоді як серед населення без таких обмежень – 44%.
Кожен четвертий ветеран, або 25,8%, повідомив про втрату роботи. Серед невійськових цей показник був удвічі нижчим – 12,2%.
Війна також безпосередньо вплинула на здоров’я та працездатність населення. Близько 8,7% домогосподарств повідомили, що хоча б один член родини отримав інвалідність через російське вторгнення.
Ще однією вразливою категорією стали сім’ї з маленькими дітьми. Майже третина домогосподарств, де виховуються діти до шести років, належала до найнижчої групи за рівнем доходів.
Пошкоджене житло та перебої зі світлом посилюють фінансовий тиск
Проблеми українських родин не обмежуються лише низькими доходами.
Про пошкодження власного майна повідомили 18% домогосподарств. У прифронтових та окупованих районах таких сімей було близько половини.
У четвертому кварталі 2025 року 27% домогосподарств стикалися з непередбаченими перебоями водопостачання.
Крім того, середня доступність електроенергії скоротилася приблизно до 18 годин на добу.
Зростання бідності, посилення нерівності, проблеми із зайнятістю та наслідки війни створюють додатковий тиск на українські родини. Дані Світового банку показують, що найбільше від економічних наслідків війни потерпають ті групи населення, які й без того мають найменші фінансові можливості.
Раніше повідомлялося, що В ООН вважають, якщо війна затягнеться, 9 з 10 українців опиняться за межею бідності.
