За шість тижнів до парламентських виборів у Росії кремлівський диктатор Володимир Путін опинився перед складною дилемою. Як пише Newsweek, Москва змушена обирати між оголошенням нової хвилі мобілізації для поповнення втрат армії та спробами приховати масштаби війни від власного суспільства.
Мобілізація чи приховування
Українські удари по військовій, енергетичній та логістичній інфраструктурі РФ створюють дедалі більше проблем для Кремля. Масова мобілізація напередодні виборів може викликати невдоволення росіян — після осінньої кампанії 2022 року десятки тисяч громадян виїхали з країни, щоб уникнути призову.
Наразі влада публічно заперечує потребу у новій мобілізації та робить ставку на контрактний набір: збільшує одноразові виплати військовим, розширює кампанії з вербування та навіть спрощує укладання контрактів для окремих категорій засуджених.
Економічні наслідки ударів України
Атаки на НПЗ та логістичні об’єкти призвели до проблем із постачанням пального в регіонах РФ, скорочення виробництва бензину та падіння експорту нафтопродуктів. Це спричинило зростання цін і додатковий тиск на бізнес.
Центробанк прогнозує зростання економіки у 2026 році лише на 0–1%, інфляцію — на рівні 6–7%, а влада підвищує податкове навантаження.
Політичний контекст
Попри труднощі, аналітики не прогнозують втрати контролю партією «Єдина Росія» над Держдумою — політична система залишається під жорстким контролем Кремля. Водночас дефіцит пального, зростання цін і податків дедалі більше впливають на життя росіян.
За даними Newsweek, адміністрація президента РФ уже знизила внутрішні цільові показники підтримки «Єдиної Росії» на виборах, що може свідчити про занепокоєння Кремля настроями населення.
У ЗМІ також зазначають, що після виборів у РФ не виключають запровадження воєнного стану або окремих його елементів.
Раніше повідомлялося, що Порятунок Wildberries після атак дронів може коштувати чверть дефіциту бюджету РФ.
