Росія посилює удари по українській транспортній та енергетичній інфраструктурі, а президент Володимир Зеленський попередив про спробу розділити країну вздовж Дніпра. Після повідомлень про атаки на київські мости інженери пояснили, наскільки реально повністю зруйнувати великі переправи і чому навіть локальні пошкодження можуть серйозно вплинути на рух.
Що заявив Володимир Зеленський
Після засідання Ставки верховного головнокомандувача президент пов’язав удари по мостах з атаками на енергосистему. Він заявив, що Росія намагається ускладнити функціонування українських міст і громад. У публікації Financial Times також ішлося про його застереження щодо ризику порушення зв’язку між частинами країни. Це оцінка намірів противника, а не свідчення того, що всі переправи вже виведені з ладу.
«Росія намагається розділити Україну вздовж річки Дніпро», — Володимир Зеленський.
Навіщо Росія атакує мости через Дніпро
Українське керівництво розглядає удари по переправах і енергетиці як спробу порушити транспортні зв’язки між регіонами та ускладнити життя цивільним. Для великих міст мости мають значення не тільки для автомобільного руху: від них залежать щоденні поїздки, робота екстрених служб, постачання товарів і зв’язок між берегами. Навіть тимчасове перекриття створює затори та змушує змінювати маршрути.
Чому одне влучання не означає руйнування всього мосту
Інженерка мостів і транспортних тунелів Анна Мінюкова пояснила, що великі переправи проєктують із розрахунком на значні навантаження та з певним запасом міцності. Пошкодження окремої частини не завжди призводить до втрати всієї конструкції. Однак наслідки залежать від характеру пошкоджень, а тому після атаки необхідне професійне обстеження. Універсальної кількості ракетних влучань, яку нібито витримує будь-який міст, не існує.
Повідомлення про наказ російського командування
Офіцер командування штурмових військ ЗСУ Денис Ярославський стверджував, що російське командування готує кампанію проти ключових мостів через Дніпро. За його словами, йдеться про спробу погіршити українську логістику. Водночас публічно доступного перевіреного документа, який підтверджував би конкретний наказ Валерія Герасимова знищити всі мости, немає. Тому ці заяви слід відрізняти від встановленого факту.
Що каже фахівець із транспортного планування
Експерт Дмитро Беспалов також розрізняє повне руйнування мостової споруди та пошкодження, яке можна відремонтувати. Він зазначає, що ракетні удари часто спричиняють локальні руйнування, тоді як остаточний стан об’єкта визначають лише після оцінки інженерами. Із міркувань безпеки рішення про відкриття руху не можна ухвалювати тільки за зовнішнім виглядом мосту.
«Мости нищаться, як правило, не ракетами, а вибухівкою», — Дмитро Беспалов.
Чи можна одночасно вивести з ладу всі київські переправи
Мінюкова оцінює повне руйнування великого мосту як малоймовірний сценарій, а одночасне знищення всіх київських мостів — як ще менш імовірний. Водночас це не означає відсутності небезпеки: навіть обмежене пошкодження може призвести до перевірок, тимчасового закриття руху й дорогого ремонту. Окремо експертка звертає увагу на ризики, пов’язані з балістичними ударами.
Що це означає для Києва та інших міст на Дніпрі
Найближча загроза від атак — не обов’язково повне фізичне знищення мостів, а переривання транспортного сполучення, обмеження руху та навантаження на альтернативні маршрути. Для Запоріжжя, Києва та інших міст, де переправи поєднують частини міста, це особливо відчутно. Експертні оцінки дають підстави не вважати руйнування всіх мостів неминучим, але не скасовують потреби у захисті інфраструктури й планах на випадок перекриття.
Раніше повідомлялося, що після ракетної атаки в Києві повідомляли про пошкодження Північного мосту та перекриття руху.
