Через чотири місяці після запровадження державного регулювання цін на ліки та заборони маркетингових послуг, фармацевтичний ринок України залишається у стані конфлікту. Попри спроби уряду приборкати аптеки та виробників, ціни на ліки продовжують зростати, а контроль над ринком — слабшає.
🔥 Основні проблеми:
- Конфлікт між аптеками, виробниками та дистриб’юторами триває понад пів року
- Заборона маркетингових послуг не знизила ціни на більшість препаратів
- Аптеки домінують на ринку, просуваючи власні торгові марки (ВТМ), які витісняють великі бренди
- Сірі маркетингові договори продовжують діяти, попри офіційну заборону
- Недостатній контроль держави — МОЗ, РНБО та МВС не мають повноважень для притягнення до відповідальності
📉 Наслідки для ринку:
- Виробники, зокрема “Дарниця”, втрачають частку ринку через ВТМ аптек
- Ціни на ліки поза списком топ-100 залишаються високими — націнка сягає 60–76%
- Фармацевти отримують “сіру” зарплату — до 50 млн грн щомісяця, що не оподатковується
- Нестача кваліфікованих кадрів загрожує закриттям аптек, особливо в регіонах
Читайте також: Как Верховная Рада планирует изменить фармацевтический бизнес
⚖️ Дискусії щодо майбутнього маркетингу:
- МОЗ пропонує обмежити маркетингові платежі: 12% для безрецептурних і 3% для рецептурних препаратів
- Аптеки лобіюють варіант: 12% від загального обсягу продажів
- Постанова Кабміну затримується через юридичні суперечки з Мін’юстом
🧪 Контроль якості та доступність:
- В аптеках часто продають не лікарські засоби, а замінники з іншими діючими речовинами
- Уряд планує реєстрацію фармацевтів в електронній системі охорони здоров’я
- Відсутність механізму контрольних закупівель унеможливлює перевірку якості ліків
📌 У підсумку, держава не змогла ефективно врегулювати фармринок. Виробники, які підтримали регуляцію, втрачають позиції, а аптеки адаптуються, зберігаючи прибутки. Очікується, що нова постанова Кабміну змінить правила гри, але її ухвалення затягується.
